Рішення № 6205914, 18.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09 Справа № 4/111

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

про стягнення 4016 грн. 30 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача Калашнікова Г.Л., довіреність № 98-д від 15.12.2008;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання теплової енергії № 280 від 14.08.2002 в сумі 2623 грн. 76 коп., інфляційних збитків у розмірі 1195 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 196 грн. 77 коп.

Між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивачем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) 14.08.2002 був укладений договір на постачання теплової енергії № 280, за умовами якого позивач Постачальник, прийняв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач Споживач, оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором (розділ 1).

Відповідно до п.п.3.2.2 договору споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.6.2 розрахунковим періодом є календарний місяць.

У п.6.4 договору сторони домовились, що розрахунки виконуються на підставі рахунків, які направляються споживачеві енергопостачальною організацією, і сплачуються не пізніше 5-ти добового строку з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплоносію відповідачу за адресою: АДРЕСА_2.

За період з грудня 2005 року по квітень 2007 року відповідачем умови договору не виконувались, а саме не були здійснені оплати нарахованих сум за теплопостачання, згідно із отриманими рахунками. Таким чином, сума заборгованості відповідача станом на 01.03.2009 складає 2623 грн. 76 коп.

17.11.2008 за листом № 15/42-7/1137 від 11.11.2008 позивачем було надіслано відповідачу претензію № 77-С (а.с.17), але відповіді на неї він не отримав та заборгованість залишилась не погашеною.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості складає 196 грн. 77 коп. (за період з січня 2006 року по березень 2009 року), а сума інфляційних витрат складає 1195 грн. 77 коп. (за період з січня 2006 року по лютий 2009 року).

Тобто загальна сума заборгованості відповідача складає 4016 грн. 30 коп.: основного боргу 2623 грн. 76 коп.; 3% річних 196 грн. 77 коп.; інфляційних витрат 1195 грн. 77 коп.

У звязку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.04.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 16.04.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у звязку з неявкою повноважного представника відповідача по справі у судове засідання та для витребування додаткових доказів.

Розпорядженням голови суду від 12.05.2009 справу № 4/111 передано на розгляд судді Косенко Т.В., у звязку із закінченням строку повноважень судді Батюк Г.М.

18.06.2009 позивач у судовому засіданні повідомив, що відповідач, після подання позовної заяви, заборгованість не погашав.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 280 від 14.08.2002 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії (а.с.22-41), які останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до діючого законодавства, відносини сторін регулюються умовами укладеного між ними договору.

У звязку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 2623,76 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За листом № 15/42-7/1137 від 11.11.2008 позивачем було надіслано відповідачу претензію № 77-С, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.17).

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 2623 грн. 76 коп.

Тобто згідно ст.625 Цивільного кодексу України відповідачем обґрунтовано нараховані 3% річних у сумі 196 грн. 77 коп. (за період з січня 2006 року по березень 2009 року) та інфляційні нарахування у сумі 1195 грн. 77 коп. (за період з січня 2006 року по лютий 2009 року).

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.06.2009 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул.Куракіна, б.23А, код 24047779 - заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 280 від 14.08.2002 у сумі 2623 грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 1195 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 196 грн. 77 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 23.06.2009.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник суддіС.А.Кулешова