Ухвала суду № 62059032, 18.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Алябєв І.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року справа №805/2139/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

при секретареві судового

засідання ОСОБА_3

за участю представника відповідачаОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 805/2139/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської обєднаної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року у справі № 805/2139/16-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сади Донбасу до Костянтинівської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги задоволено частково. Вимогу Костянтинівської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 01 березня 2016 року № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 403661,62 грн. скасовано частково, на суму 373656,84 (триста сімдесят три тисячі шістсот пятдесят шість) грн. 84 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (арк.справи 78-80)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 81-84)

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Сади Донбасу зареєстровано в якості юридичної особи 16 лютого 2000 року, код ЄДРПОУ 30736395, місцезнаходження: 85172, Донецька область, Костянтинівський район, село Полтавка, вулиця Юбілейна, будинок 38, перебуває на обліку в Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що міститься інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розташовані на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

01 березня 2016 року відповідачем сформовано вимогу № Ю-218-23 про сплату позивачем заборгованості з єдиного соціального внеску (недоїмки) в сумі 403661,62 грн, яка виникла на 29 лютого 2016 року (арк.справа 24).

Як зазначається в запереченнях, станом на 29 лютого 2016 року за платежем 71010000 Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності обліковується сума боргу у розмірі 403661,62 грн, з них:

4849,75 грн залишок не сплаченої суми єдиного внеску за квітень 2015 року самостійно визначеної у звіті від 19 травня 2015 року;

21956,01 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за травень 2015 року згідно зі звітом від 22 червня 2015 року;

24639,10 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за червень 2015 року згідно зі звітом від 16 липня 2015 року;

24587,56 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за липень 2015 року згідно зі звітом від 18 серпня 2015 року;

21864,27 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за серпень 2015 року згідно зі звітом від 21 вересня 2015 року;

77495,96 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за вересень 2015 року згідно зі звітом від 20 жовтня 2015 року;

104342,21 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за жовтень 2015 року згідно зі звітом від 19 листопада 2015 року;

45093,44 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за листопад 2015 року згідно зі звітом від 18 грудня 2015 року;

48828,54 грн не сплачена сума нарахованого платником єдиного внеску за грудень 2015 року згідно зі звітом від 19 січня 2016 року;

30004,78 грн не сплачена сума єдиного внеску, самостійно обчислена платником за січень 2016 року у звіті від 18 лютого 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що вимога Ю-218-23 отримана позивачем 10 березня 2016 року. Не погодившись з нею, позивач, звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області зі скаргою від 12 березня 2016 року на вимогу від 01 березня 2016 року № Ю-218-23, а отримавши відмову від 18 квітня 2016 року № 1959/10/05-99-10-01-12-1 у задоволенні скарги звернувся до ДФС України 05 червня 2016 року (арк.справи 29-39).

Отримавши відповідь ДФС України від 09 червня 2016 року № 12771/6/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду (арк.справи 40), позивач 04 липня 2016 року звернувся до суду з позовом, тобто, у строк, передбачений частиною четвертою статтею 99 КАС України.

З метою врегулювання спору позивач звертався до Донецької Торгово-промислової палати України за для засвідчення останньою настання обставин непереборної сили для Товариства у звязку із початком проведення АТО, отримав сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військовий збір починаючи з 17 травня 2014 року і понині (арк.справи 27), зі сплати податку на додану вартість за червень 2014 року та за липень 2014 року у строки до 31 липня 2014 року та до 31 серпня 2014 року (арк.справи 28).

На звернення позивача до Донецької Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин зі сплати єдиного соціального внеску, Товариству було відмовлено. Відмова вмотивована тим, що відповідно до чинного законодавства не має необхідності в отриманні Сертифікату про настання обставин непереборної сили для звільнення платників єдиного внеску, що розташовані у зоні АТО, від виконання обовязків, оскільки таке звільнення платників від обовязку прямо закріплено в нормах закону (арк.справи 25-26).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року по справі № 805/90/16-а, яка набрала законної сили 16 квітня 2016 року, встановлено, що позивачем до Костянтинівської ОДПІ 03 березня 2016 року подана заява про звільнення його від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та заяву про списання боргу, що виник з березня 2014 року по вересень 2015 року.

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464).

Пунктом 1 та пунктом 12 частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Частиною четвертою статті 11 Закону № 1669 передбачено внесення змін до Закону №2464, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

У статті 1 Закону № 1669-VII визначено, що територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначенні у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Костянтинівка та Костянтинівський район є територією проведення антитерористичної операції.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, підприємство є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, яка на даний час триває.

Виходячи в вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску, оскільки надав до СДПІ заяву про звільнення від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності, а отже, у контролюючого органу не було підстав для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Враховуючи викладене, спірна вимога від 01 березня 2016 року № Ю-218-23 є частково протиправною та підлягає частковому скасуванню на суму 403661,62 грн 30004,78 грн (не сплачена сума єдиного внеску за січень 2016 року) = 373656,84 грн.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 805/2139/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 805/2139/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 жовтня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом пяти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2