Постанова № 62058874, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2016 рокусправа № 804/16169/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АТБ-маркет» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 27.10.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 27.10.2015 № НОМЕР_2 (форми «Р») в частині донарахування грошового зобовязання з податку на додану із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 97008234,36 грн., з яких за основним платежем у сумі 64672150,24 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32336084,12 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальниками, які не мали реального характеру.

Також зазначено що неправомірно сформовано валові витрати по взаємовідносинам з цими контрагентами та завищено валові витрати по взаємовідносинам з підприємствами-нерезидентами, які мають офшорний статус.

Представники відповідача апеляційну скаргу підтримали.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки 09.10.2015 № 117/28-01-39-30487219 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 16952685,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 11301790,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 5650895,00 грн.;

№ НОМЕР_2 (форми «Р»), за яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 97016200,50 грн., з яких за основним платежем у розмірі 64677461,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32338739,50 грн.

Актом перевірки встановлено, зокрема порушення:1) п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 161.1 ст. 161 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 11301790,00 грн.; 2) п. 44.1 ст. 44, п. 190.2 ст. 190, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201, п. 208.2 ст. 208 ПК України, а також п. 8 розділу V наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 64677479,00 грн. в тому числі по періодах: січень 2014 року 1323131,00 грн., лютий 2014 року 1489997,00 грн.; березень 2014 року 350184,00 грн.; квітень 2014 року 26392719,00 грн., травень 2014 року 33323464,00 грн., жовтень 2013 року 332963,00 грн., листопад 2013 року 220319,00 грн., грудень 2013 року 1244702,00 грн. та завищення у сумі 18 грн. у червні 2014 року.

В описові частині акту зазначено, що вказані порушення є наслідком взаємовідносин позивача із ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат», ПП «Загальне будівництво», ТОВ «Ей Ді». Перевіряючими було зроблено висновок про неможливість реального вчинення господарських операцій з придбання позивачем товарів/послуг у вищеозначених підприємств, з огляду на що було встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 64672150,24 грн.

Висновки контролюючого органу про заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 11301790,00 грн. обґрунтовуються таким.

Основна сума грошових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств донарахована внаслідок невизнання витрат, які сформовані ТОВ «АТБ маркет» по господарським операціям, які визнані в ході проведення перевірки нереальними у сумі 12442000,00 грн. Донараховані зобов'язання по ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат».

У періоді, що перевірявся, ТОВ «АТБ маркет» мало взаємовідносини з компаніями - нерезидентами: ЕАSТ EUROPE TRADE LLP, ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP, які зареєстровані відповідно до вимог Великобританії у вигляді партнерств. В акті перевірки зазначено, що якщо партнерами (засновниками) компанії організаційно - правової форми LLP, виступають юридичні (фізичні) особи, які зареєстровані в офшорних зонах та з огляду на особливості оподаткування партнерів (засновників) таких партнерств, підприємства - імпортери при здійсненні операцій з вищезазначеними компаніями повинні застосовувати обмеження, визначені п. 161.2 ст. 161 ПК України. Отже, ТОВ «АТБ маркет» допущено порушення п. 161.2 ст. 161 ПК України в частині включення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні оплати за отриманий товар на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, суми витрат в розмірі 100 %, у той час як витрати на оплату таких товарів включаються до складу витрат в сумі 85%.

ТОВ «АТБ маркет» в порушення п. 138.4 ст. 138 ПК України не здійснювало розподілення вартості послуг за зберігання придбаного товару, отриманих від ТОВ «Логістик Юніон» на вартість реалізованого товару, а відображало такі послуги за даними бухгалтерського обліку на рахунку «витрати на збут» в повному обсязі, в результаті чого занижено собівартість реалізованого товару на суму у розмірі 264401893,18 грн.

Податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення у справі, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

З висновками суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту в перевіреному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат», ПП «Загальне будівництво», ТОВ «Ей Ді» та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат» колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції було зазначено, що матеріалами справи підтверджено виконання угод між позивачем та ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат», ПП «Загальне будівництво», ТОВ «Ей Ді».

Колегія суддів з зазначеним не погоджується.

Матеріали справи дійсно містять копії договорів ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Бат ОСОБА_1» 01.01.2014 № 53596, з ТОВ «Стімул М» від 01.04.2014 № 64563, з ТОВ «ФК Імперіал» від 01.04.2014 № 57788, з ТОВ «Сігмаплюс» від 17.04.2014 № 63021, з ТОВ «Азія Екотрейд» від 02.10.2014 № 63114, з ТОВ «Бізнесформат» від 30.09.2014 № 63115 та від 01.10.2014 № 56930, з ПП «Загальне будівництво» від 01.12.2014 № 0611-1, від 01.12.2014 № 0611-2, від 01.12.2014 № 0611-3, з ТОВ «Ей Ді» від 19.05.2014 № 3812.

Позивачем було також надано видаткові та податкові накладні, акти приймання послуг та робіт, товарно-транспортні накладні та докази сплати за поставлений товар, послуги та роботи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені первинні бухгалтерські документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту в перевіреному періоді по взаємовідносинам з даними підприємствами.

Судом першої інстанції помилково не було враховано наявність вироку Соломянського районного суду м. Києва від 01.09.2014, яким встановлено реєстрацію ТОВ «Барт ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 38465585) з метою прикриття діяльності невстановлених осіб.

Висновки суду першої інстанції про те, що означений вирок суд винесений у відношенні громадянина ОСОБА_2, на імя якого на початку грудня 2011 року було зареєстровано ТОВ «Бат ОСОБА_1», а договор та первинні документи з боку ТОВ «Бат ОСОБА_1» підписані директором ОСОБА_3, колегія суддів вважає помилковими.

ОСОБА_2Ю, вказаним вироком визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 205 КК України вчинив фіктивне підприємництво, тобто створив субєкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 26.04.2016 по справі №2а-4201/11/2670.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Стімул М», судом першої інстанції помилково не було враховано наявність письмових пояснень ОСОБА_4 керівника ТОВ «Стімул М», яка наполягала, що взаємовідносин з ТОВ «АТБ-маркет» в перевіреному періоді ТОВ «Стімул М» не мало, жодних документів на адресу ТОВ «АТБ-маркет» вона не підписувала.

Висновки суду першої інстанції про можливість ОСОБА_4 підписувати накладні з періодичністю одна податкова накладна за 0,7 хвилин спростовані тим, що ОСОБА_5 взагалі заперечує підписання будь-яких первинних документів на адресу ТОВ «АТБ-маркет».

Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані ТОВ «Стімул М», та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Отже, висновки суду прешої про дотримання позивачем визначених законом умов для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «ФК Імперіал», суд першої інстанції помилково не взяв до уваги докази, надані відповідачем стосовно неможливості ТОВ «ФК Імперіал» в перевіреному періоді фактично здійснити поставку товару ТОВ «АТБ-маркет».

Матеріали справи містять довідку ТОВ «Овочепереробний комбінат «Орель», з якої вбачається, що ТОВ «ФК Імперіал» в перевіреному періоді не орендувало у ТОВ «Овочепереробний комбінат «Орель» складські приміщення, з яких згідно первинних документів постачався товар на адресу ТОВ «АТБ-маркет».

Висновки суду першої інстанції про те, що господарські взаємовідносини з постачання бананів ТОВ «ФК Імперіал» позивачу мали місце до грудня 2014 року, коли ТОВ «ФК Імперіал» ще орендував складські приміщення у ТОВ «Овочепереробний комбінат «Орель», колегія суддів вважає помилковими, оскільки матеріали справи містять податкові накладні, що виписані після 01 грудня 2014року, видаткові накладні також датовані після 01 грудня 2014року, товарно-транспортні накладні також датовано після 01 грудня 2014року, тобто вже після розірвання договору оренди між ТОВ «ФК Імперіал» та ТОВ «Овочепереробний комбінат «Орель».

Зазначене, а також розбіжності між сумами податкового кредиту ТОВ «АТБ-маркет» та податковими зобовязаннями ТОВ «ФК Імперіал» за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 в сумі 859 677,74грн., свідчить про те, що ТОВ «ФК Імперіал» не мало можливості відвантажувати ТОВ «АТБ-маркет» товар, у кількості вказаній в первинних бухгалтерських документах.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Сігмаплюс», судом першої інстанції було встановлено, що договір постачання від 17.04.2014 № 63021 та всі первинні документи від постачальника, складені в адресу позивача від імені ТОВ «Сігмаплюс» підписані директором ОСОБА_6.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не було доведено того, що на час здійснення спірних взаємовідносин ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Сігмаплюс» ОСОБА_6 не був директором ТОВ «Сігмаплюс», слід вважати що він мав повноваження на підписання від імені ТОВ «Сігмаплюс» договору, податкових та видаткових накладних.

Відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Матеріали справи не містять доказів того, що громадянин ОСОБА_6 мав повноваження на підписання угоди та податкових накладних від імені ТОВ «Сігмаплюс», а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості директора ТОВ «Сігмаплюс» значиться ОСОБА_7, який є засновником даного підприємства та зареєстрований в Республіці Молдова.

Відсутність доказів того, що ОСОБА_6 мав відношення до ТОВ «Сігмаплюс» та дефектність товарно - транспортних накладних, яка судом першої інстанції була встановлена, але не взята до уваги, свідчить про відсутність доказів правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Сігмаплюс».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Азія Екотрейд», судом першої інстанції було зазначено, що наявність договору, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, карантинних сертифікатів, сертифікату відповідності, висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи достатньо для підтвердження правомірності формування податкового кредиту та витрат.

Судом першої інстанції не було взято до уваги наявність інформації щодо досудового розслідування за № 32015000000000148 від 25.03.2015, кваліфікованого за ч. 2 ст. 205 КК України та результати обшуку, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 15-А, під час якого вилучено статутні документи та печатки ТОВ «Азія Екотрейд», та покази допитаного в рамках кримінального провадження ОСОБА_8 (батька директора ТОВ «Азія Екотрейд»).

Обшук було проведено за адресою, яку на час взаємовідносин з ТОВ «АТБ-маркет» представник ТОВ «Азія Екотрейд» зазначив як юридичну адресу підприємства, а покази ОСОБА_8 свідчать про те, що особа, яка підписувала угоду та податкові накладні від імені ТОВ «Азія Екотрейд» як директор, головний бухгалтер та відповідальна особа не підтверджує своєї участі у господарській діяльності зазначеного підприємства, а тому віднесення відповідних сум по взаємовідносинам з ТОВ «Азія Екотрейд» до податкового кредиту та витрат є безпідставним.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Бізнесформат», судом першої інстанції не було враховано податкову інформацію ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 19.02.2014, за якою не підтверджено операції ТОВ «Бізнесформат» в жовтні-грудня 2014р., у звязку з відсутністю майна, виробничо-складських приміщень, персоналу, основних фондів.

З огляду на обсяги поставки продовольчих та непродовольчих товарів, які за документами здійснено ТОВ «Бізнесформат», судом першої інстанції не було враховано невідповідність цього задекларованим даним ТОВ «Бізнесформат», що свідчить про неможливість ТОВ «Бізнесформат» виконати таку кількість поставок.

Відтак висновки суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Бізнесформат» є помилковими.

Щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Загальне будівництво» та ТОВ «Ей Ді», судом першої інстанції зазначено, що наявність первинних документів та листів про погодження на залучення до виконання робіт субпідрядних організацій підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з зазначеними підприємствами.

Колегія суддів з зазначеним не погоджується, оскільки ТОВ «АТБ-маркет» не було доведено факту наявності ділової мети позивача на укладення правочинів з ПП «Загальне будівництво» та ТОВ «Ей Ді» на виконання великого обсягу будівельних робіт.

Колегія суддів враховує в що у зазначених підприємств були відсутні власні або орендовані основні фонди, відсутні транспортні засоби, недостатня кількість працюючих та відсутнє інше устаткування, необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства при виконанні задекларованих робіт.

Зазначене свідчить про правильність висновків відповідача та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень в частині донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Бат ОСОБА_1», ТОВ «Стімул М», ТОВ «Сігмаплюс», ТОВ «Азія Екотрейд», ТОВ «ФК Імперіал», ТОВ «Бізнесформат», ПП «Загальне будівництво», ТОВ «Ей Ді».

Постанова суду першої інстанції в ція частині підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити.

Стосовно висновків про порушення ТОВ «АТБ маркет» п. 138.4 ст. 138 ПК України, яке виразилося у тому, що підприємством не здійснено розподілення послуг за зберігання придбаного товару, наданих ТОВ «Логістик Юніон», на вартість реалізованого товару, та в порушення правил бухгалтерського обліку відображено дані послуги на рахунку «витрати на збут» в повному обсязі, в результаті чого занижено собівартість реалізованого товару на суму 264401893,18 грн. судом першої інстанції було встановлено наступне.

На підставі договору від 01.04.2014 № 1/4/14 про надання логістичних послуг (складська логістика) ТОВ «Логістик Юніан» надало позивачу логістичні послуги.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «АТБ маркет» не відобразило в декларації з податку на прибуток за 2014 рік фактично понесені витрати на придбання послуг у ТОВ «Логістик Юніон» на суму 271511915,50 грн., про що позивач повідомляв податковий орган листом за вих. №783-ГБ від 09.10.2015, до якого надавався також перелік витрат до даних бухгалтерського обліку за 1-4 квартали 2014 року та за 3-4 квартали 2014 року , які не увійшли до витрат у податковому обліку станом на 31.12.2014.

Зазначені витрати підприємство обліковує лише в своєму бухгалтерському обліку, без перенесення їх до податкового та не зменшує базу оподаткування податком на прибуток на суму таких витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки в процесі розгляду справи позивачем спростовано включення зазначених витрат до податкових витрат, відповідач протиправно визначив під час перевірки завищення ТОВ «АТБ маркет» суми податкових витрат за послугами від ТОВ «Логістик Юніон», у звязку з тим, що такі послуги у складі податкових витрат відсутні.

Щодо виновків про завищення ТОВ «АТБ маркет» у періоді, що перевірявся, витрат, які враховуються при визначенні податку на прибуток, у звязку віднесенням підприємством до собівартості придбаних товарів у сумі 63971196,52 грн. (100% ціни придбання), за результатами придбання товарів у нерезидентів ЕАSТ EUROPE TRADE LLP, ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP через комісіонера ТОВ «ТД Фаворит», судом першої інстанції було встановлено наступне.

У відповідності до п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент правовідносин) у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 161.3 ст. 161 Податкового кодексу України, під терміном «нерезиденти, що мають офшорний статус» розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору комісії від 12.08.2013 № 1208-13 ТОВ «АТБ маркет» (комітент) доручив ТОВ «ТД «Фаворит» (комісіонеру) укладати від свого імя відповідні договори та здійснювати за рахунок та в інтересах комітента наступні операції: зовнішньоекономічні правочини купівлі - продажу товарів, угоди поруки з підприємствами - декларантами, договори зберігання комісійного товару з володільцями ліцензійних митних складів, договори перевезення, здійснювати всі необхідні дії для проведення нетарифних видів контролю, провести митне оформлення вантажу, отримання дозвільних документів та укладання інших договорів з третіми особами , необхідних для виконання комісіонером своїх обовязків.

ТОВ «ТД «Фаворит» було укладено зовнішньоекономічні контракти з компаніями - нерезидентами: ЕАSТ EUROPE TRADE LLP (Великобританія) від 25.06.2014 №2743-СО-IN на постачання продукції (кави); ADINGTON TRADE LLP (Сполучене Королівство Великобританії) від 03.09.2013 № 0309 на постачання продукції (непродовольчих товарів), ТWINING FINANCE LLP (Сполучене Королівство Великобританії) від 24.04.2014 № 2404 на постачання товарів (кави та овочів консервованих) та від 04.09.2013 № 0409 на постачання продукції (кави та молюсків) (а.с. 73-130, т. 18).

Відповідачем на підставі аналізу інформації з сайту www.companycheck.co.uk встановлено, що партнерами ЕАSТ EUROPE TRADE LLP, ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP у періоді, що перевірявся були юридичні особи, які зареєстровані в офшорних зонах: Белізі, на Сейшельських та Маршальських островах.

Судом першої інстанції було зазначено, що згідно перерахованих контрактів у відомостях про нерезидентів - постачальників продукції вказано, що: компанія ЕАSТ EUROPE TRADE LLP зареєстрована у Лондоні, Великобританія, компанії ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP зареєстровані у Единбурзі, Сполучене Королівство Великобританії, місце реєстрації також підтверджується нотаріально завіреними відомостями з реєстру Сполученого Королівства щодо місця реєстрації ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP (а.с. 102 109, т. 16) та свідоцтвом про реєстрацію партнерства з обмеженою відповідальністю ЕАSТ TRADE LLP з Англії (а.с. 141 148, т. 16).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що знаходження засновників постачальників позивача ЕАSТ EUROPE TRADE LLP, ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP на території Белізу, на Сейшельських та Маршальських островах, які є офшорною зоною не може свідчити про офшорний статус самих компаній ЕАSТ EUROPE TRADE LLP, ADINGTON TRADE LLP (місце реєстрації Лондон) та ADINGTON TRADE LLP, TWINING FINANCE LLP (місце реєстрації Единбург, Сполучене Королівство), оскільки для отримання офшорного статусу нерезидентом в офшорній зоні має розташовуватися саме юридична особа нерезидента, а не його засновники (учасники).

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.10.2015 № НОМЕР_2 (форми «Р») в частині донарахування грошового зобовязання з податку на додану із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 97 008 234,36 грн., з яких за основним платежем у сумі 64 672 150,24 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32 336 084,12 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.10.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р») в частині основного платежу в сумі 8 294 764грн. та штрафних санкцій в сумі 4 093 382грн.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий:А.А. Щербак

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:Н.П. Баранник