Постанова № 62055313, 13.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4115/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

Представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання дій протиправними.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії державної фінансової інспекції у Вінницькій області щодо проведення з 26.08.2015 по 05.10.2015 ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали доводи скарги з підстав і мотивів, викладених в ній та просили апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що ДФІ у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" за період з 01.09.2013 по 01.08.2015 роки.

Відповідачем за результатами проведеної ревізії складено акт №07-13/26 від 13.10.2015, на підставі якого ДП "Чечельницьке лісове господарство" пред'явлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2015 року № 02-07-28-14/6724, не погоджуючись з даними діями відповідача, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд І інстанції виходив з того, що ДП "Чечельницьке лісове господарство" за попередній календарний рік (2014 рік) мало обсяг доходу до 20 мільйонів гривень, що підтверджується копією звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2014 рік, а доказів наявності інших обставин, які надають право контролюючому органу здійснювати перевірку ДП "Чечельницьке лісове господарство" без отримання дозволу Кабінету Міністрів України відповідач суду не надав.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

При організації, проведенні, оформленні результатів ревізії та реалізації результатів ревізії Державна фінансова інспекція у Вінницькій області (далі ДФІ у Вінницькій області) керується Законом України від 26.01.1993 №2939- XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», із змінами, (далі Закон України №2939-ХІІ), Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними підрозділами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, із змінами, (далі Порядок №550), Порядком взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом Голов КРУ України, МВС України, СБУ та Генпрокуратури України від 19.10.2006 №346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 за № 1166/13040 (далі Порядок взаємодії), Положенням про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за №1212/19950 (далі Положення №1236), інтими законодавчими і нормативно-правовими актами та наказами Державної фінансової інспекції України.

Відповідно до ст.2 Закону України №2939-ХІІ та п.4 Положення №1236, ДФІ у Вінницькій області здійснює державний фінансовий контроль за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового соціального страхування або використовують (використовували) в періоді який перевіряється державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

- дотриманням законодавства про державні закупівлі;

- діяльністю субєктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України {а не Президентом України як зазначено в передостанньому абзаці на сторінці 1 Постанови суду від 25.01.2016 у справі №802/4115/15-а) на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі Орган державного фінансового контролю).

Такі функції виконуються Державною фінансовою інспекцією України, що передбачено п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №310 та здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи (п.7 Положення №310) до яких відноситься і ДФІ у Вінницькій області.

Згідно із ст.2 Закону України №2939-ХІІ, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

4.1 ст. 4 Закону України №2939- XII визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Державне підприємство «Чечельницьке лісове господарство», юридична та фактична адреса якого: індекс 24800, Вінницька область, Чечельницький район, смт. Чечельник, вул. 50 років СРСР, буд. 2, код ЄДРПОУ 01193414 є підконтрольною установою в розумінні Закону України №2939-ХІІ, оскільки згідно Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №660531 від 17.12.2013, про що зазначено на сторінках 1,2 та З акта від 13.10.2015 №07-13/26 ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності державного підприємства «Чечельницьке лісове господарство» (далі ОСОБА_7) за період з 01.09.2013 по 01.08.2015, «форма власності - державна, організаційно-правова форма господарювання: (140) державне підприємство.

ОСОБА_7 в своїй діяльності керується Статутом (із змінами), який затверджено наказом Державного комітету лісового України від 04.09.2007 №513 та зареєстровано в державного реєстратора за №11711050006000021 від 19.09.2007.

ОСОБА_7 створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 20.10.2004 №178 «Про реорганізацію державних лісогосподарських об єднань та створення державних підприємств», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісовихресурсів України та входить до сфери управління Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

ОСОБА_7 становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ОСОБА_7.

Статутний фонд ОСОБА_7 утворюється органом управління майном та становить 793000,0 гривень.

ОСОБА_7 є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, ОСОБА_7 володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та статуту».

Згідно статті 11 Закону України №2939-ХІІ, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Дотримуючись цих норм, при формуванні плану роботи на III квартал 2015 року передбачено проведення ревізії ДП «Чечельницьке лісове господарство».

Так, п.2.11 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ПІ квартал 2015 року, затвердженого її наказом від 13.05.2015 №100 передбачена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного агентства лісових ресурсів України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (перелік обєктів додаток 7). В перелік підприємств, установ і організацій (обєкти контролю), на яких планується проведення ревізій за темою, визначеної у плані контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекцїї на ІП квартал 2015 року (додаток) включено державне підприємство «Чечельницьке лісове господарство».

В свою чергу, і до п. 1.1.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на ІП квартал 2015 року включено проведення ревізії державного підприємства «Чечельницьке лісове господарство».

Відповідно до статті 11 вищезазначеного Закону, право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

З метою дотримання зазначених норм законодавства, листом ДФІ у Вінницькій області від 25.06.2015 №02-07-28-14/3713 повідомлено ОСОБА_7 про проведення планової ревізії із зазначенням дати початку та завершення ревізії.

В ході підготовки до ревізії ОСОБА_7, відповідно до вимог п.7 Порядку №550, складена в двох примірниках програма ревізії, яка 25.08.2015 затверджена в.о.начальника ОСОБА_8, один примірник якої 26.08.2015 видано в.о. директора ОСОБА_7 ОСОБА_2, під розписку на примірнику програми ревізії, яка залишилася в розпорядженні ДФІ у Вінницькій області.

Крім цього, перед початком ревізії відповідно до вимог п.12 Порядку №550 вищезазначеній посадовій особі ОСОБА_7 під розписку на примірнику контролюючого органу вручено направлення на проведення ревізії від 25.08.2015№777, виданого провідному державному фінансовому інспектору ДФІ у Вінницькій області Заїці В.В., а в подальшому направлення на проведення ревізії від 11.09.2015 №809, виданого старшому державному фінансовому інспектору Химич І.І., та від 21.09.2015 №839, виданого головному державному фінансовому інспектору Паламарчуку О.П., водночас, в.о. директора ОСОБА_7 ОСОБА_2 не заперечував проти проведення ревізії ОСОБА_7.

Власне, в період з 25.08.2015 по 05.10.2015 проведена ревізія ОСОБА_7, за результатами якої складено акт від 13.10.2015№07-13/26, в якому задокументовані порушення законодавства, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 17264,2 тис. гривень.

Водночас, під час ревізії, відповідно до норм п.45 Порядку №550, в.о. директора ОСОБА_7 ОСОБА_2 усно рекомендовано невідкладно вжити заходів для усунення порушень, що ним частково. зроблено, і як наслідок забезпечено відшкодування порушень на суму 26,4 тис.грн., що також свідчить про те, що він погоджувався із фактом проведення ревізії протягом всього періоду.

Лише ознайомившись із результатами ревізії, якою як зазначено вище зафіксовано порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 17264,2 тис.грн., до акта ревізії посадовими особами ОСОБА_7 надіслано заперечення, правильність обґрунтувань викладених в них відповідно до п.43 Порядку №550 проаналізовано посадовими особами ДФІ у Вінницькій області, заперечення не прийнято та направлено висновки на них листом від 13.11.2015 №02-07-28-14/6703, які (висновки) відповідно до п. З Порядку №550 є невідємною частиною акта ревізії.

В подальшому, керуючись вимогами Закону України №2939-ХІІ, Положення №310, Порядку №550 та Порядку взаємодії, ДФІ у Вінницькій області здійснила реалізацію результатів ревізії. Зокрема, листом від 13.11.2015 №02-07-28-14/6724 в.о. директора ОСОБА_7 ОСОБА_2 направлена вимога про усунення порушень законодавства, матеріали ревізії ОСОБА_7 супровідним листом від 13.11.2015№02-07-27-17/6723 направлено УПЗСЕ УМВС України у Вінницькій області для розгляду та прийняття рішення згідно вимог законодавства.

В порядку зворотного інформування, вищезазначеним правоохоронним органом повідомлено, що за результатами ревізії відкрито кримінальне провадження №12015020000000441 від 27.11.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України.

Таким чином, при організації, проведенні, оформленні результатів ревізії та реалізації результатів ревізії ОСОБА_7, ДФІ у Вінницькій області керувалася вищезазначеними нормами законодавства та ревізія ОСОБА_7 здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства України (Закон України №2939-ХІІ, Положення №310, Порядок №550, Положення №1236, Порядок взаємодії та інші).

Однак, судом І інстанції зроблено помилковий висновок про те, «що вимоги п. З Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71 -VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів», та субєктивно відносить ДФІ у Вінницькій області до Контролюючого органу у відповідності до понять Податкового Кодексу України і податкового законодавства та до контролюючих органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 05.04.2007 №877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон України №877).

Водночас, норми Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі Закон України №71) жодним чином не поширюються на діяльність Органу державного фінансового контролю, представником якого на території Вінницької області є ДФІ у Вінницькій області, оскільки функції та права визначені Законом України №2939-ХІІ, про що повідомлялося вище, а норми Закону України №71 та Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенцію контролюючих органів (органи доходів і зборів), повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Крім цього, поняття Контролюючий орган згідно Закону України №71 чітко та однозначно трактується нормами п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України: "Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи .

Помилковим твердження суду І інстанції є також віднесення ДФІ у Вінницькій області до всіх контролюючих органів в розумінні Закону України №877, оскільки в ст.2 цього закону зазначено, що дія його не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; ..., а згідно ст.113 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, контроль за дотриманням бюджетного законодавства уповноважено орган державного фінансового контролю.

Таким чином, ДФІ у Вінницькій області не відноситься до «контролюючого органу» в розумінні Закону України №71, Податкового кодексу України та Закону України №877.

В п.3 Порядку №550, яким у своїй діяльності керується ДФІ у Вінницькій області наведено поняття «контролюючий орган» - Держфінінспекція, її територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, обєднані в районах та містах територіальні органи, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.

Однак, судом І інстанції при винесенні постанови по справі взагалі проігноровано доводи Відповідача (ДФІ у Вінницькій області), а саме те, що п.8.Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 №76-111 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі Закон України №76) надає право на здійснення у 2015 році державного фінансового контролю без будь-яких обмежень.

Зокрема у п.8 Закону України №76 визначено: «Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки».

Таким чином, ДФІ у Вінницькій області не потрібно отримувати дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення в 2015 році ревізії ОСОБА_7.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду І інстанції, що на день винесення постанови суду чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», оскільки, судом І інстанції не надано оцінки тому факту, вищезазначену постанову прийнято на виконання ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яку доповнено згідно із Законом № 1622-УІІ від 31.07.2014 має наступну редакцію «Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо йог перевірки». Дія постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 408, яка прийнята на виконання вимог ст.31 вищезазначеного закону також розповсюджувалася на період серпень-грудень 2014 року.

Також слід зазначити, що Закон України «Про Державний бюджет країни на 2014 рік» діє протягом відповідного бюджетного періоду.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 рудня того ж року.

Відтак, судом не взято до уваги саме строк дії мораторію (серпень- грудень 2014 року) визначений ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та зроблено хибний висновок про необхідність отримання дозволу Кабінету Міністрів України для проведення перевірок в подальшому.

Отже, з огляду на зазначене вище, суд І інстанції дійшов помилкового висновку, щодо неправомірності дій Держфінінспекції під час проведення ревізії оскільки, як досліджено з матеріалів справи, позивач під час проведення ревізії погоджувався як з діями працівників Держфінінспекції так і з висновками щодо виявлених порушень, а ревізію проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а відтак, суд І інстанції задовольняючи позовні вимоги в повній мірі не дослідив всіх обставин справи, дійшов хибних висновків щодо положень норм чинного законодавства відповідно до яких Держфінінспекція наділена повноваженнями щодо наявності у останньої права проведення ревізій та безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державне підприємство "Чечельницьке лісове господарство" до Державна фінансова інспекція у Вінницькій області про визнання дій протиправними скасувати.

Ухвалити нову постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10