Ухвала суду № 62055311, 13.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/855/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерське) господарства "Промінь" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримала у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі, крім того було заявлено клопотання про заміну відповідача на належного, а саме на Державну податкову інспекцію у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, щодо заміна відповідача на належного не заперечував.

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, про заміну відповідача на належного , водночас апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що 19.01.2016 року відповідач прийняв рішення № 1 яким провів виключення СФГ Промінь з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування та зареєстрував позивача як платника податку на додану вартість на загальних умовах за процедурою перереєстрації з 01.02.2015 року, вважаючи, що рішення є протиправним і підлягає скасуванню, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинне податкове законодавство не передбачає такої підстави, як лист слідчого управління фінансових розслідувань податкового органу, для винесення рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за порушення пункту 209.6 статті 209 ПК України.

Підставою для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС є та обставина, коли за результатами документальної або камеральної перевірки контролюючий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу), натомість податковим органом не надано суду доказів проведення такої перевірки.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Рішенням Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 1 від 19.01.2016 року селянське (фермерське) господарство "Промінь" с. Зяньківці Деражнянського району Хмельницької області виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.02.2015 року у зв'язку з невідповідністю вимогам ПК України, щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування.

Підставою для прийняття вказаного рішення був лист СУФР ГУ ДФС України у Хмельницькій області від 05.01.2016 року № 8/7/22-1-09-2, відповідно до якого зроблено висновок про те, що селянське (фермерське) господарство "Промінь" протягом лютого 2015 року грудня 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 66595080 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 66595080 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків всіх товарів (послуг).

Причиною виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування стало порушення пункту 209.6 статті 209 ПК України.

В силу п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п.209.1 ст.209 ПК України якої резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

У відповідності до вимог п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

В силу п. 209.11. ст. 209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Пунктом 6.15. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, встановлено, що якщо за результатами документальної або камеральної перевірки контролюючий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для такої реєстрації, то контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС. На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є дата реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Встановлено, що відповідачем не проводилась ані документальна, ані камеральна перевірка СГ "Промінь" з приводу дотримання вимог пункту 209.6 статті 209 ПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставою для прийняття вказаного рішення був лист СУФР ГУ ДФС України у Хмельницькій області від 05.01.2016 року № 8/7/22-1-09-2, відповідно до якого зроблено висновок про те, що селянське (фермерське) господарство "Промінь" протягом лютого 2015 року грудня 2015 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 66595080 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 66595080 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків всіх товарів (послуг).

Однак, чинне податкове законодавство не передбачає такої підстави для винесення рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, а слідчий орган не є органом, до компетенції якого належить право на проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено процедуру його прийняття.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку про

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5