Ухвала суду № 62054919, 11.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 876/6474/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Снятинського районного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про скасування акту про нещасний випадок, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

11 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 16.06.2016 року просив: а) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2015 року щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України ,,Про міліцію (який був чинний на момент виникнення правовідносин);

б) скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 04.11.2015 року форми Н-5*, акт про нещасний випадок невиробничого характеру №4 від 04.11.2015 року форми НТ*;

в) зобовязати Міністерство внутрішніх справ України призначити одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому пунктом 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;

г) зобовязати управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі та порядку, передбаченими пунктами 3 та 11 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

Постановою від 02 серпня 2016 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2015 року щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.

Визнав протиправними та скасував акти УМВС України в Івано-Франківській області від 04.11.2015 року форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2006 року та №4 від 04.11.2015 форми НТ щодо ОСОБА_1.

Також суд зобовязав УМВС України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі інвалідності у відповідності до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Міністерства внутрішніх справ (УМВС) України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що пунктом 7 Порядку №850 саме на працівника міліції покладено обовязок подати за місцем служби документи згідно переліку для призначення і виплати одноразової допомоги і саме працівник несе відповідальність за подання недостовірних відомостей.

ОСОБА_1 в поданих документах вказав недостовірну інформацію про те, що травма отримана під час виконання службових обовязків в період проходження служби в ОВС, що і послугувало підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Скасовуючи акти УМВС України в Івано-Франківській області від 04.11.2015 року форми Н-5 та №4 від 04.11.2015 року форми НТ, суд першої інстанції проігнорував приписи Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах підрозділах системи МВС України. Зокрема, пункт 3.9 даного Порядку надає вичерпний перелік обставин коли нещасний випадок трапився при виконанні службових обовязків. Нещасний випадок, який трапився з позивачем в період проходження служби, не підпадає під перелік пункту 3.9 Порядку, а тому не повязаний з виконанням службових обовязків.

Також суд проігнорував доводи, що УМВС України не є належним відповідачем у даній справі, оскільки позивач проходив службу в Снятинському РВ УМВС, яке має статус окремої юридичної особи і саме до керівника даного органу позивач звертався із заявою про проведення виплати одноразової допомоги.

З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просить її задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належать до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 28.04.1995 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (а.с.44).

Наказом №271 о/с від 29.05.2015 року прапорщик міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з посади старшини обслуговуючого персоналу і охорони Снятинського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на підставі пункту 63-б (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.39).

25.02.2006 року позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження, що підтверджується вироком Снятинського районного суду від 25.04.2007 року.

Вироком встановлено, що ОСОБА_4 25.02.2006 о 6 год. 30 хв., керуючи власним автомобілем Деу-Нексія, рухаючись із швидкістю 80 км/год., в с. Вовчківці Снятинського району в порушення вимог підпунктів 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 14.2, 14.6 Правил дорожнього руху України (чинними на момент вчинення злочину), в умовах недостатньої видимості не обрав безпечної швидкості руху автомобіля, здійснюючи маневр обгону при обмеженій оглядності в забороненому для цього місці, пересікши суцільну лінію дорожньої відмітки для розподілу зустрічних потоків транспорту, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням старшого лейтенанта міліції заступника командира 2-го взводу Коломийського МРВ ДАІ по обслуговуванню доріг державного значення ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-2108 інспектор дорожньо-патрульної служби Коломийського МРВ ДАІ МВС України в Івано-Франківській області по обслуговуванню доріг державного значення ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечними для життя на момент вчинення (а.с.33).

Суд першої інстанції встановив, що на час дорожньо-транспортної пригоди позивач згідно графіка несення служби їхав на роботу в м. Коломия для отримання інструктажу та заступлення в наряд у першу зміну.

Згідно висновку службової перевірки від 25.12.2006 року, проведеної начальником Коломийського ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та затвердженого заступником начальника ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_7, дорожньо-транспортна пригода з позивачем сталася при його слідуванні до місця несення служби, фактично в робочий час (а.с.40-41).

Відповідно до висновків комісії, призначеної розпорядженням УМВС України в Івано-Франківській області №30 від 07.05.2007 року, зафіксованих у акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18.05.2007 року, нещасний випадок з позивачем під час дорожньо-транспортної пригоди є таким, що стався у період проходження служби, при обставинах повязаних із виконанням службових обовязків (акт форми Н-5*) (а.с.34-36).

23.05.2007 року заступником начальника УМВС України в Івано-Франківській області затверджений акт №16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1*, згідно висновку якого нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби, при виконанні службових обовязків (а.с.30-32).

У відповідності з Додатком №12 до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 року №85, 25.05.2015 року військово-лікарська комісія УМВС України в Івано-Франківській області за розпорядженням управління кадрового забезпечення (УКЗ) УМВС України в Івано-Франківській області здійснила медичний огляд ОСОБА_1.

Висновком медичного огляду підтверджений причинний звязок захворювання позивача, а саме вказано, що захворювання повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та отримана травма повязана із виконанням службових обовязків. Також комісія зробила висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.37-38).

Згідно довідки серія АВ №0455841 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 912 ОСОБА_1 встановлена III (третя) група інвалідності з 18.06.2015року по причині травми, повязаної з виконанням службових обовязків (а.с.21).

15.07.2015 року за наслідками проведеного військово-лікарською комісією УМВС України в Івано-Франківській області огляду видана виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0455841, якою підтверджено, що отримана травма повязана з виконанням службових обовязків (а.с.20).

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що після звільнення та одержання висновку військово-лікарської комісії, акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивач звернувся для призначення та виплати одноразової грошової допомоги до управління МВС України в Івано-Франківській області у спосіб, передбачений Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

В матеріалах справи наявний висновок про призначення грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 182700,00 грн., підписаний головою ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області та членом цієї ліквідаційної комісії (а.с.15). Вказаний висновок містить відмітку начальника відділу МВС України ОСОБА_8 «не погоджено» та підпис т.в.о. директора ДФОП МВС України ОСОБА_9 - «відмовлено».

Таким чином, 01.12.2015 року Міністерство внутрішніх справ України відмовило позивачу у призначенні йому одноразової допомоги, передбаченої підпунктом 3.2 Порядку та умов, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

04.11.2015 року призначеною наказом УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 02.11.2015 року за №205 комісією зроблені висновки, зафіксовані в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* від 04.11.2016 року, згідно з якими відповідно до пункту 3.29 наказу МВС України від 27.12.2002 року №1346 ,,Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України вирішено скасувати видані ОСОБА_1 акти за формами Н-5* від 18.05.2007 року та Н-1 від 23.05.2007 року (а.с.22-25).

09.11.2015 року начальник УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області полковник міліції ОСОБА_10 затвердив Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №4 форми НТ*, в якому викладені висновки комісії про те, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби та не повязаний з виконанням службових обовязків (а.с.26-28).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не спростували належним чином висновки комісії, зафіксовані в актах від 18.05.2007 року та від 23.05.2007 року, згідно яких нещасний випадок з позивачем стався в період проходження ним служби при виконанні службових обовязків.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII ,,Про міліцію (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обовязків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоровя здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вимог ст. 23 Закону України ,,Про міліцію Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок № 850).

Підпункт 2 пункту 2 Порядку № 850 передбачає, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно довідки серія АВ №0455841 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 912 ОСОБА_1 встановлена III (третя) група інвалідності з 18.06.2015року по причині травми, повязаної з виконанням службових обовязків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності,-у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: зокрема, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не повязане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.

Суд першої інстанції встановив, та відповідач не спростовує, що позивач подав усі передбачені пунктом 7 Порядку № 850 документи, в тому числі копії акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* від 18.05.2007 року та акту № 16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1* від 23.05.2007 року, які складені компетентними особами та у відповідності до вимог згідно висновку якого нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби, при виконанні службових обовязків (а.с.30-32).

За змістом п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

На виконання вимог вказаного пункту голова ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області подав Міністерству внутрішніх справ України висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України ,,Про міліцію.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 9 Порядку № 850).

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (п. 10 Порядку № 850).

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п. 11 Порядку № 850).

Пункт 14 Порядку № 850 містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Відповідачі не навели жодної із зазначених підстав для відмови у призначенні і виплати позивачу грошової допомоги.

Посилання відповідачів, а також доводів апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 в поданих документах вказав недостовірну інформацію про нещасний випадок, колегія суддів визнає надуманими та безпідставними, оскільки акти про нещасний випадок в 2007 році складені офіційними та компетентними особами, дії яких у встановленому законодавством порядку не визнанні протиправними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2015 року щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, оскільки відсутні передбачені пунктом 14 Порядку № 850 підстави для такої відмови.

Оскільки саме голова ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області як керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції відповідно до п.8 Порядку № 850 подавав висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, суд першої інстанції правомірно зобовязав саме УМВС України в Івано-Франківській області (орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

В оскаржених позивачем актах про нещасний випадок від 04.11.2015 року комісія дійшла висновку, що на підставі п.3.11 наказу МВС України від 27.12.2002 року № 1346 ,,нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не повязаний з виконанням службових обовязків.

Також на підставі п.3.29 зазначеного наказу комісія скасувала акти видані ОСОБА_1 за формами Н-5* та Н-1* від 23.05.2007 року.

Яка саме передбачена п.3.11 обставина стала підставою для таких висновків комісії в актах не зазначено.

В запереченнях на позов МВС України вказало, що відповідно до п.3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що ,,нещасний випадок трапився при виконанні службових обовязків, якщо він трапився в період проходження служби під час, зокрема, проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору.

Оскільки позивач направлявся на службу для заступання в наряд на приватному транспортному засобі, доказів використання якого на підставі договору не надано, відповідач дійшов висновку про відсутність причинного звязку між отриманими позивачем травмами та виконанням службових обовязків.

Частиною 2 пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року № 1346 та зареєстрованого в Мінюсті 31 січня 2003 р. за № 83/7404 (далі Порядок № 1346) визначено, що комісія визнає, що ,,нещасний випадок трапився в період проходження служби і не повязаний з виконанням службових обовязків, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема, за обставин, не повязаних з виконанням службових обовязків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11.

Згідно п. 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що ,,нещасний випадок трапився при виконанні службових обовязків якщо він стався в період проходження служби під час, зокрема, проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору.

Однак, відповідач, а також комісія при складанні актів від 4.11.2015 року не звернули уваги на те, що така обставина як проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору була внесена до Порядку № 1346 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.06.2015 р. № 677. До того часу такої обставини в Порядку № 1346 не було.

В силу ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів в редакції, яка набула чинності через більш як вісім років після їх виникнен, є протиправним.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що приймаючи рішення про скасування акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* від 18.05.2007 року та акту № 16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1* від 23.05.2007 року, комісія, яка була призначена наказом УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 02.11.2015 року за №205, вийшла за межі своєї компетенції та порушила принцип субординації, оскільки скасувала акти комісії, яка була призначена вищим по субординації органом МВС УМВС України в Івано-Франківській області, а тому відповідно була наділена вищими повноваженнями щодо комісії створеної наказом УДАІ від 02.11.2015 року за №205,.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 809/256/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_11

Ухвала в повному обсязі складена 17 жовтня 2016 року.