Ухвала суду № 62054536, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/5255/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Епель О.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м. Чернігова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Чернігова звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 75706, 94 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ним уже сплачено 1700, 00 грн. штрафу згідно з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №039285 від 26.10.2015 за вказане правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.09.2015 інспекторами Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області проведено перевірку дотримання транспортним засобом марки RENAULT модель АЕ 440, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_3, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки був складений Акт №0045 про перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг із перевезення вантажу (соняшник, маршрут: м. Бахмач - м. Одесса) із перевищенням осьових навантажень (нормативно допустимий показник - 11т, фактичний - 13,85 т; нормативно допустимий показник - 7,33 т, фактичний - 9,30 т; нормативно допустимий показник 7,33 т, фактичний - 9,25 т; нормативно допустимий показник - 7,33 т, фактичний - 9,29 т) та повної маси транспортного засобу (нормативно допустима - 40 т, фактична - 48,65 т) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

На підставі вищеозначеного Акту Управлінням Укртрансінспекції у Чернігівській області була нарахована ФОП ОСОБА_3 плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 3079,14 євро.

Відповідно до п.27 Порядку «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» №879 (далі - Порядок №879) плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Станом на 22.09.2015 за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, сума 3079,14 євро складає 75706, 94 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи факт наявності за відповідачем несплаченого у визначений законом строк грошового зобов'язання, така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку № 879.

Відповідно до п.31.1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевищення вагового габаритного нормативного параметра автомобіля відповідача склало майже 22 %. При цьому транспортний засіб продовжив подальший рух за маршрутом перевезення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі несплати автомобільним перевізником обов'язкового платежу, останній підлягає стягненню з нього в примусовому порядку.

В свою чергу, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що ним вже було сплачено штраф за вказане порушення, оскільки постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.10.2015 №039285 на відповідача було накладено адміністративно-господарські санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: абзацу третього ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів). Натомість, предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення плати за проїзд за надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень та повної маси транспортного засобу без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Таким чином, подвійна відповідальність в даному випадку відсутня.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Епель О.В.