Постанова № 62054504, 07.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2016 року 15 год. 10 хв. № 826/26256/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Консалт Груп" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Консалт Груп" (далі - позивач, ТОВ "Аста Консалт Груп", товариство) до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ТОВ "Аста Консалт Груп" (код ЄДРПОУ 39782832) в укладанні договору про визнання електронних документів;

- зобов'язання відповідача укласти договір про визнання електронних документів з ТОВ "Аста Консалт Груп" (код ЄДРПОУ 39782832).

В обґрунтування позову зазначено про протиправність відмови відповідача у підписанні договору про визнання електронних документів №281020153, надісланого (поданого) позивачем 28 жовтня 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку та безпосередньо до канцелярії контролюючого органу.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/26256/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Представник позивача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином, та 29 січня 2016 року подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Аста Консалт Груп" в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2015 року позивач засобами телекомунікаційного зв'язку надіслав відповідачу два примірники договору про визнання електронних документів №281020153, реєстраційний номер в системі 9220547135 (далі - договір).

Попередньо укладений між ТОВ "Аста Консалт Груп" і ДПІ у Святошинському районі договір про визнання електронних документів від 07 серпня 2015 року №070820157 був розірваний в односторонньому порядку за ініціативи контролюючого органу з підстав надання товариством недостовірних відомостей щодо свого місцезнаходження.

Дані обставина, як і факт отримання 28 жовтня 2015 примірників електронного договору №9220547135, представником відповідача в тексті письмових заперечень проти позову не заперечуються.

В той же день о 10 год. 03 хв. ТОВ "Аста Консалт Груп" отримало електронні повідомлення про отримання звітності та квитанцію №1 з відомостями про доставлення до Державної фіскальної служби України документу - договору про визнання електронних документів з реєстраційним номером 9220547135.

У зв'язку з неотриманням квитанції №2 за результатами надсилання електронного договору №9220547135 та відповідно до наданого ДПІ у Святошинському районі в своєму листі від 19 жовтня 2015 року №13197/10/26-57-11-02 запрошення керівнику ТОВ "Аста Консалт Груп" з'явитися до приміщення податкової інспекції для підписання договору про визнання електронних документів, з наданням підписаних та скріплених печаткою двох примірників такого договору і посиленого сертифікату відкритих ключів на електронному носії, директор товариства ОСОБА_2 в компанії уповноваженого представника ТОВ "Аста Консалт Груп" - адвоката ОСОБА_3 прибули до ДПІ у Святошинському районі для підписання відповідного договору.

Зі слів позивача, в приміщенні ДПІ у Святошинському районі, підготовлені ним документи для підписання договору прийняті не були, у зв'язку з чим такі документи були подані ним 28 жовтня 2015 року безпосередньо до канцелярії податкової інспекції про що свідчить відповідний лист представника товариства ОСОБА_3 з відміткою штампу канцелярії відповідача.

В листопаді ДПІ у Святошинському районі за результатами розгляду зазначеного листа позивача від 28 жовтня 2015 року своїм листом від 03 листопада 2015 року №14257/14/26-57-11-02 повідомила ТОВ "Аста Консалт Груп" про відмову у підписанні проекту договору з підстав ненадання посилених сертифікатів відкритих ключів - підпису директора товариства ОСОБА_2 та електронної печатки ТОВ "Аста Консалт Груп" на електронному носії.

На спростування доводів відповідача про наявність підстав для відмови у підписанні договору з причин наведених у листі від 03 листопада 2015 року №14257/14/26-57-11-02 позивач додав до матеріалів справи, зокрема, наступні документи: відомості з акредитованого центру сертифікації ключів - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна" (далі - ТОВ "ЦСК "Україна") про формування та надання ТОВ "Аста Консалт Груп" посилених сертифікатів ключів "підпис директора" та "цифрова печатка", копію листа ТОВ "ЦСК "Україна" від 24 листопада 2015 року №2411/1, наданого у відповідь на адвокатський запит від 17 листопада 2015 року №17/11-15, стосовно відомостей про позивача; копії первинної документації, складеної за наслідками взаємовідносин ТОВ "Аста Консалт Груп" з ТОВ "ЦСК "Україна" (стосовно надання послуг з видачі сертифікатів відкритих ключів) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (стосовно постачання програмного забезпечення).

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

При цьому, згідно положень п. 5 розд. 3 цієї Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Так, п. 5 розд. ІІІ Інструкції №233 визначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

В свою чергу, згідно з п. 6 розд. 3 Інструкції №233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору;

- записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Тобто, за наведеною затвердженою процедурою передбачається укладання договору про визнання електронних документів у письмовій (паперовій) формі безпосередньо за місцем реєстрації платника податків.

Водночас суд встановив, що 14 грудня 2011 року на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://www.sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58693.html) до відома платників податків була доведена інформація наступного змісту. Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов'язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 - 4 пп.7.1 п.7 розділу ІІІ Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України.

Тобто, з розміщеної на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України інформації вбачається можливість укладання договору про визнання електронних документів не лише в паперовому вигляді, але і в електронному, крім того, доказом укладання договору, який підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки та ЕЦП ДПС України, є друга квитанція. Водночас, у випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків також надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови (що відповідає порядку подання платником податків податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку в п. 7 розд. ІІІ Інструкції №233).

Аналогічні положення наведені в листі Державної податкової адміністрації України від 22 липня 2011 року №19916/7/28-0517 "Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами "Про визнання електронних документів" в електронному вигляді".

Крім того, у цих Методичних рекомендаціях зазначено про те, що укладення договору про визнання електронних документів в електронному вигляді між платником податків і органом ДПС здійснюється тільки один раз (в тому числі у випадку коли попередній договір був розірваний).

У інших випадках (зокрема: введення нової посади з наданням права ЕЦП податкових документів у електронному вигляді; призначення на посаду, що передбачає право ЕЦП податкових документів у електронному вигляді, нового співробітника; заміни існуючого сертифікату відкритого ключа) платником податків формується та надсилається для виконання на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису.

Термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС Договору становить до 5-ти робочих днів, а термін обробки повідомлення - до 6-ти годин.

Як свідчать наявні матеріали справи, 28 жовтня 2015 року позивач, за наявності програмного забезпечення та чинних посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих від акредитованого центру сертифікації ключів, скористався обома способами укладання договору про визнання електронних документів: в електронній та паперовій формах.

При вчиненні спроби укласти договір в електронній формі позивач не отримав від відповідного контролюючого органу жодного повідомлення про підписання чи відмову в укладанні договору про визнання електронних документів у вигляді квитанції №2, формування якої в обов'язковому порядку передбачена Інструкцією №233.

Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи роздруківки другої квитанції з зазначенням причини відмови у підписанні договору №9220547135, підписаної ЕЦП ДФС України, суд приходить до висновку про допущення відповідачем в даному випадку протиправної бездіяльності по відношенню до позивача, що полягає у не надсиланні на адресу позивача квитанції №2 про підписання договору впродовж 5-ти робочих днів з дня подання такого договору (тобто, з 28 жовтня 2015 року).

Також суд встановив, що у випадку спроби укласти договір у паперовій формі позивач не дотримався порядку укладання договору про визнання електронних документів, передбаченого п. 5 розд. ІІІ Інструкції №233, а саме не подав до податкової інспекції посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії, що вбачається безпосередньо зі змісту листа представника товариства від 28 жовтня 2015 року (в тексті якого відсутні посилання на надання разом з пакетом документів електронного носія) та листа-відмови ДПІ у Святошинському районі від 03 листопада 2015 року №14257/14/26-57-11-02.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає в діях відповідача щодо відмови у підписанні 28 жовтня 2015 року в приміщенні податкової інспекції паперових примірників договору №281020153 від 28 жовтня 2015 року ознак протиправності по відношенню до позивача, а тому позовні вимоги ТОВ "Аста Консалт Груп" в частині визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі щодо відмови в укладанні з ним договору про визнання електронних документів задоволенню не підлягають.

Стосовно правомірності заявлених позивачем вимог в частині зобов'язання ДПІ у Святошинському районі укласти з ТОВ "Аста Консалт Груп" договір про визнання електронних документів суд зазначає наступне.

Згідно даних листа ТОВ "ЦСК "Україна" від 24 листопада 2015 року №2411/1 сертифікати відкритих ключів передаються автоматично до інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДФС у складі підписаних електронних документів під час подання документів до системи прийняття та обробки електронної звітності органів ДФС. При цьому, Центр не має і не може мати інформації щодо обміну електронними документами між підписувачами Центру та ДФС, а тому не може підтвердити факт передачі сертифікатів до ДПІ у Святошинському районі.

Станом на 24 листопада 2015 року в акредитованому центрі сертифікації ключів наявна інформація про блокування всіх сертифікатів ТОВ "Аста Консалт Груп" (дата та час блокування - 06 листопада 2015 року 15 год. 49 хв.).

Документальних доказів поновлення дії сертифікатів відкритих ключів на момент розгляду справи в суді представники сторін до суду не подали.

Суд також зважає на те, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень" прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже, вчинення дій по укладанню договору про визнання електронних документів з платником податків та вчинення в подальшому інших пов'язаних з цим дій (як то включення платника податків - до системи подання податкових документів в електронному вигляді), за переконанням суду, відноситься до дискреційних повноважень контролюючого органу, а тому питання щодо задоволення решти позовних вимог позивача не належить до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Консалт Груп" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивачів не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Консалт Груп".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин