Ухвала суду № 62052929, 11.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3337/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Макуха А.А.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

прокурора Олефір Ю.О.

представника власника майна Мельничук В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Енерготехпром» - адвоката Мельничука В.В. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого детектива - керівника четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кролевецької О.С., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувача та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олефіром Ю.О. про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 08.07.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх), перелік якого вказано в клопотанні детектива.

Згідно ухвали, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання детектива, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України для задоволення клопотання, оскільки вилучені під час проведення обшуку речі і документи містять ознаки таких, що мають доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження, визнані речовими доказами та відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Енерготехпром» - адвокат Мельничук В.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог як кримінального процесуального закону, так і Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Кролевецької О.С. про арешт майна, вилученого в серверній, приміщеннях № 3, 4, 5, 6 відповідно до протоколу обшуку від 08.07.2016 р., що орендуються ТОВ «Енерготехпром» за адресою: провулок Рильський, будинок 6 (Бізнес-центр «Софія», 4-й поверх).

Мотивуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представник товариства вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 233 КПК України, які мали місце під час проведення обшуку, так, як зазначає апелянт ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2016 р. надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, пров. Рильський, буд. 6 (Бізнес-центр «Софія», 4-й поверх), за місцем знаходження ДП «Кримцемент», однак під час проведення обшуку було з'ясовано, що за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою орендуються приміщення не тільки ДП «Кримцемент», але й іншими фізичними та юридичними особами, зокрема ТОВ «Енерготехпром», яке починаючи з 2006 року за вказаною адресою, на вказаному поверсі орендувало в різні роки приміщення різної квадратури, а починаючи з 30.04.2016 р. ТОВ «Енерготехпром» орендувало приміщення позначені в додатку №1 до протоколу обшуку під № 3, 4, 5, 6, серверна за згодою і відповідним дозволом власника бізнес-центру ТОВ «Рантьє плюс», про що повідомлялось службовим особам Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином, апелянт наголошує на тому, що обшук в приміщеннях, які орендовані ТОВ «Енерготехпром» був проведений незаконно та безпідставно, оскільки ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2016 р. прямо не було надано дозвіл на проведення обшуку у вищевказаних приміщеннях.

Також, апелянт вказує на порушення вимог ст. 172 КПК України щодо порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання детектива, яке направлене за допомогою засобів поштового зв'язку на адресу Солом'янського районного суду м. Києва 09.07.2016 р. та отримане судом 13.07.2016 р., однак ухвала слідчого судді про арешт майна постановлена лише 13.09.2016 р.

Крім того, представник товариства звертає увагу суду на порушення вимог ст. 168 КПК України, оскільки ухвалою слідчого судді від 08.07.2016 р. про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення електронних інформаційних систем надано лише щодо майна ДП «Кримцемент», дозволу на здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частин що належать ТОВ «Енерготехпром» надано не було, що як вважає апелянт, мало стати підставою для відмови детективу в арешті вилученого 08.07.2016 р. майна за адресою: м. Київ, пров. Рильський, буд. 6 (Бізнес-центр «Софія», 4-й поверх) в приміщенні серверної, яку орендує ТОВ «Енерготехпром».

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42015160000000338, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2015 року за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України відносно службових осіб ПАТ «Одеський припортовий завод».

Старший детектив - керівник четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кролевецька О.С., за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувача та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олефіром Ю.О., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 08.07.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх), перелік якого вказано в клопотанні.

13.09.2016 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно, яке вилучене 08.07.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх).

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання детектива, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання детектива, внесене в межах кримінального провадження за № 42015160000000338 про накладення арешту на майно вилучене 08.07.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення детектива та представника власника майна та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Твердження апелянта про незаконність проведення обшуку, оскільки за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою орендуються приміщення не тільки ДП «Кримцемент», але й іншими фізичними та юридичними особами, зокрема ТОВ «Енерготехпром», колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно наявної у орендодавця ТОВ «Рантье плюс» інформації за вказаною в ухвалі слідчого судді від 08.07.2016 року адресою орендує приміщення лише ТОВ «Кримцемент», а передача частини приміщень в суборенду можлива лише за згодою орендодавця, що у цьому випадку не мало місця. З цих же підстав не можуть бути враховані і доводи апелянта щодо відсутності дозволу на здобуття відомостей з електронних інформаційних систем ТОВ «Енерготехпром».

Посилання апелянта на порушення строків розгляду клопотання детектива не є самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Що стосується вимог апелянта стосовно порушення ст. 168 КПК України, оскільки ухвалою слідчого судді від 08.07.2016 р. не надано дозволу на здобуття відомостей з електронних інформаційних систем ТОВ «Енерготехпром», то вказані обставини не є самостійною підставою для відмови детективу в арешті вилученого 08.07.2016 р. майна, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, яке вилучене 08.07.2016 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх), з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та порушень вимог кримінального процесуального закону, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Енерготехпром» - адвоката Мельничука В.В. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого детектива - керівника четвертого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кролевецької О.С., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувача та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олефіром Ю.О., про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучене 08.07.2016 р. в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 (Бізнес - центр «Софія», 4-й поверх), перелік якого вказано в клопотанні детектива - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Енерготехпром» - адвоката Мельничука В.В. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.