Постанова № 62048924, 04.10.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9665/16-а

Провадження № 2-а/234/212/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області, у складі

головуючого судді Фоміної Ю.В.

при секретарі Науменко А.Е.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, міського голови ОСОБА_7 про визнання нечинним Розпорядження Краматорського міського голови від 19.02.2016 року №34р «Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську» в частині перейменування певних вилиць,

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом звернувся позивач ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, Краматорського міського голови ОСОБА_7 про визнання нечинним розпорядження міського голови від 19.02.2016 року №34р ««Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську», згодом змінив позовні вимоги в частині визнання нечинним розпорядження в частині перейменування певний вулиць. Позов обґрунтував тим, що на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», міський голова підписав розпорядження №34р, яким були перейменовані певні вулиці в м. Краматорську, але в порушення законодавчих актів, які регулюють порядок перейменування вулиць громадських обговорень не було, певні назви, імена не мають права бути увічнені в назві вилиць, деякі назви перейменовані в імена інородців, не відповідають історії міста. Зокрема він не згоден з наступними назвами: Благодатна, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Легендарна, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Світанкова, Шекспіра, Патріотична, ОСОБА_12, Сервантеса, ОСОБА_13. Відповідачі, не надавши йому можливості взяти у громадському обговоренні важливого соціально-політичного проекту і надати свої пропозиції щодо перейменування вулиць, провулків порушило його конституційне право рівності перед законом. Просить суд Розпорядження Краматорського міського голови від 19.02.2016 року №34р «Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську» визнати нечинним в частині перейменування вулиць: Благодатна, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Легендарна, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Світанкова, Шекспіра, Патріотична, ОСОБА_12, Сервантеса, ОСОБА_13. Зобовязати Краматорську міську раду і міського голову ОСОБА_7 провести процедуру перейменування вищезазначених вулиць у м. Краматорську у відповідності із чинним законодавством.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні викладеним в позові, зазначивши, що громадського обговорення не проводилося, нові назви не відповідають вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив та свої заперечення виклав письмово, де зазначив, що у звязку із тим, що Краматорська міська рада не прийняла рішення про перейменування вулиць відповідно до Закону в установлений шестимісячний строк з моменту набрання чинності Закону, то міський голова зобовязаний був це виконати. 27.08.2015 року на офіційному сайті Краматорської міської ради було опубліковано проект рішення міської ради «Про перейменування проспектів, вулиць, провулків, площ, скверів, географічних обєктів у м. Краматорську», в якому були визначені всі вулиці, що повинні бути перейменовані відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Загальний список топонімів обєктів (вулиці, проспекти, бульвари, сквери, площі та селища) Краматорська, що підлягають перейменуванню було опубліковано в міській газеті «Краматорська правда» від 05.08.2015 року №31, та від 12.08.2015 №32. Таким чином, твердження позивача, що назви вулиць, які підлягали перейменування не оприлюднювалися, не відповідає дійсності. Посилання позивача, що громадськість міста була повністю усунута від процесу перейменування, не відповідає дійсності та спростовується наступними фактами: Розпорядження про створення робочої групи було офіційно опубліковано на сайті Краматорської міської ради, всі засідання робочої групи були відкритими, а інформація щодо її роботи та заклик до громадськості залучитися до участі в перейменуванні вулиць широко висвітлювалося в міських газетах. На сайті Краматорська розміщено оголошення з запрошенням громадян направити свої пропозиції. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_3, проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що у разі, якщо перейменування проходило через рішення міської ради, йому мали передувати всі процедури, передбачені Законом України «Про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Зокрема і норма про проведення громадських обговорень. Процедуру громадського обговорення, регламентовану Постановою КМУ від 24.10.2012 року №989 неможливо застосувати до процесу підготовки розпоряджень міського голови. Відповідно до п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування», видання розпоряджень, в рамках своєї компетенції виключне повноваження міського голови. Крім того, в оголошенні, розміщеному на офіційному сайті Краматорської міської ради 28.07.2015 року, зокрема повідомляється про початок «громадського обговорення та врахування пропозицій громадськості» під час виконання закону про декомунізації. З протоколів робочої групи можна зробити висновок, що вона регулярно збиралася та встигла проаналізувати пропозиції громадськості щодо нових назв вулиць, провулків, площ м. Краматорська. Всі ці пропозиції були викладені у вигляді Проектів рішень Краматорської міської ради. Але через те, що ці проекти не були ухвалені міською радою, яка фактично самоусунулася від прийняття цих рішень, нові назви були затверджені Розпорядженнями міського голови, у строгій відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Крім того, з протоколів можна зробити висновок, що Робоча група розробляла свої пропозиції на основі саме пропозицій громадськості. Пропозиції громадськості, науковців та Українського інституту національної памяті було враховано. Позивач був добре обізнаний про хід процесу декомунізації у м. Краматорську з відкритих джерел, відвідував як член Громадської ради засідання, подавав свої пропозиції та брав участь у їх обговореннях. В своєму несприйнятті знакової для м. Краматорська особи ОСОБА_9, ОСОБА_14 (який навчив тисячі громадян любити фізику), ОСОБА_15 (завдяки якому ми дізналися про історію міста та навіть про історію назви Краматорськ), позивач готовий відправити у смітник кропітку роботу десятків членів Робочої групи, які опрацьовували та узагальнювали побажання та пропозиції тисяч городян. Все це не про закон та процедуру, це про неповагу однієї людини до суспільства, про бажання реалізувати свої права, ігноруючи права інших, про бажання досягти своєї мети будь-якою якою ціною.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечила та пояснила, що процедура перейменування вулиць була дотримана, позивач приймав участь на засіданнях робочої групи та мав можливість запропонувати свої назви. ОСОБА_16 особиста незгода позивача з новими назвами, викликана протиставленням себе до суспільства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив та пояснив, що він є мешканець вул. Світанкова, назва якої не влаштовує позивача. Він прийшов на засідання робочої групи та висловив бажання мешканців цієї вулиці перейменувати назву вул. Ленінградська на вул. Світанкову, бо їх вулиця знаходиться на окраїні міста і з неї відкривається гарний вид на світанок.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечила та пояснила, що вважає дії відповідачів відповідають вимогам закону.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясував всі обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю виходячи з наступного.

09 квітня 2015 року прийнято Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». ОСОБА_16 засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму. 21 травня 2015 року ОСОБА_16 набув чинності. Також на виконання зазначеного закону внесені зміни до законодавства України, зокрема до Закону України "Про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Абзацом 2 п.6 ст.7 Закону України «Про засудженнякомуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», передбачено, що У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку (шість місяців з моменту набрання чинності закону, тобто з 21.05.2015 року) сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших обєктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної памяті.

Частиною 5 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та обєктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 було затверджено Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

В п.п.2-5, 8 Порядку передбачено, що громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.

Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Громадське обговорення передбачає:

1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про:

- найменування організатора громадського обговорення;

- найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;

- ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції;

- суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події;

- строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників;

- поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень);

- місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення;

-прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення;

-строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;

2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» відповідно до розпорядження міського голови від 24.07.2015 року №49р було затверджено склад робочої групи з організації виконання зазначеного закону у м. Краматорську (а.с.100-101).

28.07.2015 року на офіційному сайті Краматорської міської ради було опубліковане Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення та початок збору пропозицій щодо нових назв вулиць, провулків та площ м. Краматорська. Таке інформаційне повідомлення містить найменування організатора громадського обговорення Робоча група, форму проведення громадського обговорення: електронна консультація, письмові пропозиції, а також можливість приймати участь безпосередньо на засіданнях робочої групи; строк подачі пропозицій до 1 вересня 2015 року, адреса для письмових пропозицій: 84313, м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 37 (а.с.136-137).

В міській газеті "Краматорська правда" №32 від 12.08.2015 року був опублікований загальний список топонімів-обєктів (вулиці, проспекти, провулки, бульвари, сквери, площі та селища) м. Краматорська, що підлягають перейменуванню (а.с.44-47,56)

Відповідно до протоколів засідання Робочої групи з організації виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в період часу з 28.07.2015 року по 25.09.2015 року, тобто протягом двох місяців організаторами громадського обговорення здійснювалося опрацювання висловлених пропозицій (а.с.140-181).

Узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення відбулося на офіційному сайті Краматорської міської ради та місцевих газетах (а.с.48-51,57)

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Пунктом 6 Порядку передбачено, що пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Спірне розпорядження міського голови № 34 р "Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську», було прийнято 19.02.2016 року. (а.с.98-99).

Тобто, вищезазначений термін два місяці для громадського обговорення був дотриманий, та з огляду на наявні докази (оголошення, результати опрацювання пропозицій, їх публікації) вважати, що розпорядження було прийнято без проведення громадського обговорення є недоречним, свої пропозиції позивач мав можливість надати в усній формі на засіданнях робочої групи, або письмовій формі на адресу, зазначену в оголошенні від 28.07.2015 року.

Крім того, у звязку із тим, що в установлений законом шестимісячний строк питання про перейменування вилиць, провулків та інше не було вирішено Краматорською міською радою, таке рішення у формі розпорядження було прийнято міським головою, проект розпорядження був оприлюднений на офіційному сайті Краматорської міської ради.

З огляду на наведене та враховуючи, що громадське обговорення питання про перейменування вулиць та провулків відбулося, розпорядження прийнято в межах компетенції міського голови та в строк встановлений законом, суд вважає, що Краматорський міський голова ОСОБА_7, приймаючи 19.02.2016 року рішення № 34р «Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування цього розпорядження.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову суд враховує наступне.

Статтею 17 КАС України передбачена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень. Особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Таким чином, відсутність порушеного права, встановленого при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відсутні порушення прав та інтересів позивача оспорюваним розпорядження міського голови.

Позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували те, що оскаржуваним рішенням було порушено його права та інтереси, з огляду на те, що він не мешкає на тих вилицях, які змінені оскаржу вальним розпорядженням, та третя особа, яка саме є мешканцем вулиці Світанкової, пояснила, що дана назва була запропонована саме мешканцями вулиці.

В своїй постанові від 10.04.2012 року у справі №21-1115во10 Верховний суд України, проаналізувавши положення частини першої ст.2 та ст.17 КАС України, висловив наступну правову позицію: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням". Тобто, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є підставою для відмови у позові.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,6,17,71,158-163,171 КАС України, ст.19 Конституції України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, міського голови ОСОБА_7 про визнання нечинним Розпорядження Краматорського міського голови від 19.02.2016 року №34р «Про перейменування вулиць, провулків у м. Краматорську» в частині перейменування певних вилиць, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Донецький апеляційний адміністративний суд через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст рішення був виготовлений 07.10.2016 року.

Суддя Ю.В. Фоміна