Рішення № 62043114, 13.10.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/967/2016

130/1881/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участі секретаря Буги Р.М.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення тимчасової державної допомоги, -

у с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з цим позовом і зазначив, що відповідно до виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2000 року та довідок відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 19 лютого 2009 року та 26 лютого 2009 року, довідок Жмеринського МРУЮ від 0 лютого 2010 року, 30 липня 2010 року, 04 лютого 2011 року, 25 серпня 2011 року, 10 лютого 2012 року, 02 серпня 2012 року, 12 березня 2013 року, 27 серпня 2013 року, 11 березня 2014 року, 07 серпня 2014 року, 09 лютого 2015 року рішення суду про стягнення аліментів з відповідача не виконувалося у зв'язку з ухиленням останнього від сплати аліментів. Враховуючи це, а також на підставі заяв стягувача ОСОБА_3 останній була призначена тимчасова допомога на дітей ОСОБА_4, 1998 року народження, та ОСОБА_5, 2000 року народження щомісячно з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року та з 01 лютого 2010 року по 30 червня 2015 року. В подальшому з'ясовано, що відповідач з червня 2015 року почав сплачувати аліменти. На підставі п.10, 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189, сума наданої тимчасової державної допомоги, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь держави за період з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року та з 01 лютого 2010 року по 30 червня 2015 року, становить 47234,40 грн.. Тому представник позивача просив стягнути вищезазначену суму з відповідача на користь департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю, просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач та його представник позов визнали частково. Представник відповідача пояснив, що стягнення 29677 грн. боргу з відповідача є незаконним, оскільки ця сума нарахована поза строком позовної давності. Крім цього, відповідач не ухилявся від сплати аліментів, просто в нього не було фінансової можливості їх сплачувати, оскільки в період, за який позивач хоче стягнути з нього борг, він ніде не працював. Наразі відповідач працює в комунальному підприємстві та отримує заробітну плату в сумі 1200 грн., має на утриманні ще трьох неповнолітніх дітей. Таким чином, представник відповідача просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних за період з 01 лютого 2009 року по 18 серпня 2013 року у зв'язку з пропуском позовної давності.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.8 ст.181 СК України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст.181 СК України, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, визначений Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (надалі - Порядок), затвердженим Постановою КМУ від 22 лютого 1996 року №189.

Відповідно до п. 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Відповідач 1974 року народження, зареєстрований в по АДРЕСА_1, про що свідчить інформація, надана виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради (а.с.64).

Відповідно до копії виконавчого листа №2-3909/2000 від 14 грудня 2000 року Ковпаківського районного суду м. Суми з відповідача зобов'язано стягувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітка, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян щомісячно на кожну дитину: на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 і сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 до їх повноліття, починаючи з 24 жовтня 2000 року на користь ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно з копією свідоцтв про народження, відповідач записаний батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7,8).

Відповідно до довідок відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 19 лютого 2009 року та 26 лютого 2009 року стягувач ОСОБА_3 не отримувала аліменти по вищезазначено виконавчому листу за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року (а.с.9,10).

В зв'язку з чим ОСОБА_3 звернулась з заявою до органу праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про призначення їй виплат та отримувала відповідні суми по догляду за дітьми, що підтверджується копіями відповідних заяв (а.с.4, 10а. 11, 16, 18, 20, 21, 23, 25, 27, 28-29, 31, 33, 35, 36-37, 39, 40-41, 43, 44-45, 47, 49-50, 52).

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені 04 грудня 2014 року ОСОБА_4, 30 березня 2014 року змінив прізвище з "ОСОБА_4" на "ОСОБА_4" (а.с.48).

Згідно з копією заяви стягувача, а також відповідно до копії довідки ВДВС Жмеринського МРУЮ від 04 вересня 2015 року відповідач почав сплачувати аліменти в червні 2015 року (а.с.53,54), тому виплата стягувачу тимчасвої допомоги принилася (а.с.56). За період з 01 лютого 2009 року по 31 липня 2009 року та з 01 лютого 2010 року по 30 червня 2015 року стягувачу ОСОБА_3 позивачем було сплачено 47234,40 грн. тимчасової допомоги (а.с.57).

Ці докази суд у відповідності із ст.ст.58, 59 ЦПК України вважає належними та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку.

Відвіподно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, в червні 2015 року відповідач сплатив в рахунок своїх аліментних зобов'язань 3170,21 грн. (а.с.54), про що він не заперечував у судовому засіданні. Таким чином відповідач вчинив дію, якою визнав свої зобов'язання в частині несплати аліментів.

Відпвідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача та його представника в частині застосування позовної давності в даному випадку є безпідставними, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати позивача у виді судового збору в сумі 1378 грн. підтверджені відповідною квитанцією (а.с.1) та підлягають стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 158, 209, 212-214 ЦПК України, ч.2 ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.181 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України, Постановою КМ України від 22.02.1996 року №189 «Про затвердження порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», суд, -

в и р і ш и в :

Позов департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення тимчасової державної допомоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідент.номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, працюючого робочим Браїлівської селищної ради, - до Державного бюджету України 47234,70 грн. тимчасової державної допомоги та 1378 грн. судового збору, а всього 48612 (сорок вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 70 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий К.Шепель