Ухвала суду № 62040399, 11.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3467/16-ц Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.Провадження № 22-ц/780/5612/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 11.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2016 року про залишення без задоволення заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції, Публічного акціонерного товариства«ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4про визнання права власності на частину майна та звільнення його з-під арешту, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Фастівського мськрайонного суду Київської області з позовом до ВДВС Фастівського МУЮ, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд зупинити реалізацію магазину-кафетерію, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Фастівець, вулиця Дружби, 123-В та земельної ділянки загальною площею 0,0933, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №381/979/15, виданого 14.05.2015 року Фастівським міськрайонним судом Київської області.

Свою заяву обґрунтовувала тим, що спірне нерухоме майно було передано на реалізацію і продаж цих об'єктів нерухомого майна унеможливить виконання можливого рішення суду про визнання за позивачкою права власності на нього.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2016 року зазначену заяву залишено без задоволення.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та зупинити реалізацію магазину-кафетерію, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, село Фастівець, вулиця Дружби, 123-В та земельної ділянки загальною площею 0,0933, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №381/979/15, виданого 14.05.2015 року Фастівським міськрайонним судом Київської області.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Залишаючи заяву про забезпечення позову без задоволення, суд обґрунтовував свої висновки тим, що зі змісту позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що право власності позивачки на ? частину спірного майна оспорюється або не визнається іншими сторонами, зокрема, відповідачами, а у суду відсутня можливість пересвідчитись чи дійсно між сторонами виник спір.

З такими висновками суду повністю погодитись не можливо.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За ч.ч.1-3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачу чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" з наступними змінами, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Як убачається з акту опису й арешту майна від 22.08.2016 року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №381/979/15 про звернення стягнення на іпотечне майно, описано і накладено арешт на земельну ділянку та магазин-кафетерій за адресою: Фастівський район, с. Фастівець, вул. Дружби 123-В, при цьому боржником визначений ОСОБА_4

Суд зазначав, що спір виник щодо іпотечного майна, тому у разі зупинення реалізації такого майна можуть бути порушені права стягувача.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази про придбання ОСОБА_4 описаного майна під час шлюбу з ОСОБА_2 і між сторонами дійсно виник спір з приводу описаної ? частини майна, яку ОСОБА_2Ю вважає своєю власністю і існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі задоволення позову, так як державний виконавець намагається реалізувати описане майно.

Крім того, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» не предявляв позову до ОСОБА_2 як до співвласника іпотечного майна про звернення стягнення на предмет іпотеки, у звязку з чим вона і не визначена боржником у виконавчому листі. Банк не знав, що описане майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і не предявив позову до позивачки ОСОБА_2 як до співвласника іпотечного майна про звернення стягнення на це майно.

Таким чином, суд невірно визначив підстави позову і дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для його забезпечення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування ухвали і передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2016 року про залишення без задоволення заяви про забезпечення позовускасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду Київської області оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: