Ухвала суду № 62038347, 13.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/21104/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Усатова І.А.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/13029/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Панченка М.М.

- Соколової В.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_7 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання частково недійсними договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання частково недійсними договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_3ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року скасувати та направити справу до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Судом першої інстанції було повторно надано оцінку тим обставинам, які вже з'ясовувалися при відкритті провадження у справі, а саме щодо підсудності чи непідсудності даного позову Солом'янському районному суду м. Києва. Вважає помилковим висновок суду про те, що положення ч. 1 ст. 114 ЦПК України розповсюджують свою дію виключно на майнові спори, так як в цій статті мова йде про всі спори, що виникають з приводу нерухомого майна. Зазначив, що у даному випадку відсутні передбачені ст. 116 ЦПК України підстави для передачі справи на розгляд іншому суду, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, від представника ТОВ « Кей-Колект» ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» причину неявку свого представника суду не повідомило, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності представників відповідачів.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання частково недійсними договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, по якій ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року було відкрито провадження.

22 червня 2016 року до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» ОСОБА_9 надійшла заява про передачу справи на розгляд іншому суду, з огляду на те, що підстави для застосування правил виключної підсудності за ст. 114 ЦПК України в даній справі відсутні, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» розташоване в Подільському районі м. Києва, а тому спір доцільно передати на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» ОСОБА_9 задоволено та передано дану цивільну справу на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 113, 116 ЦПК України, зазначаючи, що спір з приводу визнання недійсними окремих положень правочину не є спором з приводу нерухомого майна, що виключає можливість застосування до цих правовідносин правил ст. 114 ЦПК України, позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, а тому справу необхідно передати на розгляд до Подільського районного суду м. Києва, за місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як він не відповідає вимогам процесуального права, з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позову, позивач просить визнати недійсними окремі пункти договорів іпотеки, за якими в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1, а також визнати частково недійсним договір про відступлення права вимоги за вищезазначеними іпотечними договорами.

За правилом ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Частина 1 ст. 116 ЦПК України визначає, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); 2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо.

Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» правила виключної підсудності застосовуються, зокрема, до позовів про визнання правочину з нерухомістю недійсним.

Таким чином, спори, що пов'язані з визнанням частково недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яким є предмет іпотеки - трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, повинні пред'являються до суду за місцезнаходженням майна, тобто, до Солом'янського районного суду м. Києва.

Суд першої інстанції, при вирішенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до іншого суду, на зазначені положення законодавства уваги не звернув, та дійшов помилкового висновку про те, що позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання частково недійсними договорів іпотеки та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки не є позовом, що виник з приводу нерухомого майна, не підсудний Солом'янському районному суду м. Києва та підлягає передачі на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

За таких обставин, постановляючи ухвалу від 29 серпня 2016 року про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції помилково послався на п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, так як у даній справі на стадії відкриття провадження не було допущено прийняття позову з порушенням правил підсудності.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_7 є обґрунтованими, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 рокупостановлена без дотримання норм чинного цивільного процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2016 рокускасувати та направити справу до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: