Ухвала суду № 62033915, 18.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Максимчук З.М., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

за участі: представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 липня 2016 року позов задоволено частково:

Змінено розмір аліментів, що визначений рішенням Зарічненського районного суду від 24 червня 2015 року про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3, та стягувати з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 766 гривень щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з відповідача в дохід держави 418, 91 гривень судового збору.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у неправильному застосуванні норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначав, що збільшивши розмір аліментів, суд не врахував вимог ст. 182 СК України, розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 .05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та правової позиції Верховного Суду України, викладену 5 лютого 2014 року в постанові в справі № 6-13 цс13. Зокрема залишено без уваги те, що на даний час він офіційно не працевлаштований, обмежуючись нерегулярними роботами. Працює робітником за строковим трудовим договором на період з 28 липня 2016 року по 30 вересня 2016 року. Його заробіток становить 1 400 гривень. Працевлаштуватись на більше оплачувану роботу не має можливості, оскільки хворіє на цукровий діабет першого типу та є інсулінозалежною особою. Змушений тричі на рік проходити стаціонарне лікування.

Покликався на те, що регулярно сплачує аліменти на утримання дитини, заборгованості не має.

Вважав, що покликання ОСОБА_2 на збільшення витрат на дитину у звязку з її частими захворюваннями та необхідністю підготовки до школи не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки ці обставини не підтверджені доказами. Якщо вони і мають місце, то вказують лише на неналежний догляд, а витрати на підготовку до навчального року є додатковими витратами і не є предметом розгляду у даній справі. При цьому погоджувався на взаємні з позивачем дії в придбанні необхідних речей до школи.

З цих підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з інтересів дитини, на утримання якої стягуються аліменти. Також обґрунтовано врахував обставину збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріальне становище обох батьків та стан здоровя відповідача, а тому змінив розмір аліментів, збільшивши до 766 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зарічненського районного суду від 24 червня 2015 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-6, зв.).

Сторонами не заперечується та обставина, що аліментні зобовязання відповідач виконує своєчасно і належним чином, заборгованості зі сплати аліментів не існує.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом при вирішенні спірних правовідносин правильно зясовано, що на час їх виникнення та існування погіршився матеріальний стан позивача та збільшилися витрати на утримання та виховання сина.

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 не має постійних регулярних доходів; на даний час працює на сезонних роботах з 28 липня 2016 року по 30 вересня 2016 року, а його заробітна плата становить 1 400 гривень щомісячно. Ці обставини підтверджуються довідкою Приватної виробничо-комерційної фірми "Міч" (а.с. 38). Стан його здоров'я погіршився, він хворіє на цукровий діабет 1 типу, важкої форми, який вперше діагностований у квітні 2015 року, про що свідчить довідка Зарічненської центральної районної поліклініки № 436 від 24.06.2016 року та випискою з історії хвороби №1044 (а.с. 39, 40).

Разом з тим, малолітній син досяг 6-річного віку, в звязку з чим потребує матеріальної допомоги батьків у більшому розмірі. Також збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Так, згідно зі ст.ст.141 та 180 СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо утримання дитини.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на одну дитину віком від 6 до 18 років з 1 травня 2016 року становить 1 531 гривень, тобто, виходячи з рівності прав і обов'язків обох батьків щодо дитини, кожен з них зобовязаний надавати на утримання сина не менше ніж 765, 50 гривень.

Повно і правильно зясувавши обставини справи та застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, врахувавши інтереси та потреби дитини, а також матеріальне становище обох батьків, стан здоровя платника аліментів та дитини, відсутність у ОСОБА_1 інших утриманців, суд першої інстанції обґрунтовано збільшив розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1. на користь позивача на утримання малолітнього сина, визначивши їх розмір у 766 гривень щомісячно.

Доводи апеляційної скарги про неможливість сплачувати аліменти у розмірі, присудженому судом, спростовуються матеріалами справи та вимогами закону.

Не заслуговують на увагу як необґрунтовані і посилання ОСОБА_1 на неправильне застосування норм матеріального права.

Решта доводів автора скарги також спростовують правильністю висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України ухвалення судом першої інстанції свого рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права є підставою для залишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічненського районного суду від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: