Ухвала суду № 62032999, 13.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/594/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2069/16Головуючий у 1-й інстанції Савічев В. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль»

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 квітня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки та про визнання такими, що відсутні майнові права на житлові квартири та нежитлові приміщення.

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки № 014/0014/74/89183 від 14 вересня 2007 року, предметом якого була застава майнових прав на квартиру за адресою: м. Кременчук, мікрорайон, 304, б. 16, кв.107. Посилався на те, що на час укладення вказаного договору відповідно до ОСОБА_5 України «Про іпотеку» майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки. У звязку з цим просив визнати такими, що відсутні, майнові права ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» на вказану квартиру.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним, з моменту укладення. Договір іпотеки № 014/0014/74/89183 від 14 вересня 2007 року, що був укладений між Акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 4858 від 14 вересня 2007 року.

Визнано такими, що відсутні майнові права Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, мікрорайон 304, б. 16АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказує, що на момент укладення іпотечного договору сторони погодили, що після закінчення будівництва збудована квартира, що стане власністю іпотекодавця, продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору, при цьому договір іпотеки є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього. (п.1.6 договору). Також сторони погодили, що цей договір укладено з накладенням заборони відчуження нерухомого майна.

Заперечує наявність підстав для визнання договору іпотеки недійсним. Укладення іпотечного договору не суперечило вимогам законодавства України і не порушувало права та охоронювані законом інтереси. Відсутність в ОСОБА_5 України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору, поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав не дають підстав для визнання зазначеного договору недійсним, оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності ОСОБА_5 України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (ОСОБА_5 №979-IV), який є спеціальним законом, та передбачав виникнення іпотеки щодо нерухомого майна, обєктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Вважає, що суд не звернув увагу на те, що оспорюваний іпотечний договір укладений на забезпечення виконання кредитного договору, кошти на підставі якого були спрямовані на будівництво квартири №107, буд.16, мікрорайон 304, м.Кременчук, тому між сторонами існує іпотечний борг, а отже до спірних правовідносин необхідно застосувати норми ОСОБА_5 №979-IV.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 вересня 2007 року між позивачем ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» укладено кредитний договір № 014/0014/74/89183, згідно умов якого банк надавав позивачу кредит в сумі 18016,25 доларів США на строк до 13.09.2017 року під 11,5 % річних. Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти призначені для будівництва квартири за адресою: м. Кременчук, мікрорайон, 304, б. 16, кв.107. /а.с. 13-18/

В забезпечення виконання умов кредитного договору 14 вересня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є майнові права на нерухоме майно: квартиру №107, що знаходиться за в місті Кременчуці Полтавської області, мікрорайон 304, будинок №16, згідно договору №107 про пайову участь у будівництві житла від 05 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «АКББ-ЛІНК», право власності на яке виникне у іпотекодавця після закінчення будівництва та здачі в експлуатацію (п.1.2 договору іпотеки)./а.с.8-12/

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір іпотеки, суд першої інстанції керувався ст.5 ОСОБА_5 України «Про іпотеку» та ст.ст.215, 216 ЦК України та виходив з того, що 14.09.2007 року під час укладення іпотечного договору були порушені положення статті 5 ОСОБА_5 України «Про іпотеку» ( у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки. При цьому районний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності , оскільки такий строк розпочався з дня отримання позивачем вимоги банку про дострокове виконання кредитних зобовязань, тобто з 25 травня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.5 ОСОБА_5 України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) предметом іпотеки можуть бути один або декілька обєктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі обєкт права власності, якщо інше не встановлено цим ОСОБА_5. Частина обєкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий обєкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим ОСОБА_5.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були включені до предмета іпотеки згідно із ОСОБА_5 України від 25 грудня 2008р. №800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до ОСОБА_5 України "Про іпотеку".

Отже, на час укладення оспорюваного договору іпотеки стаття 5 ОСОБА_5 України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки, а тому спірний договір іпотеки є таким, що укладений з порушенням вимог вказаного закону, у звязку з чим є недійсним.

Аналогічна правова позиція щодо неправомірності передачі в іпотеку майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва за іпотечним договором, укладеним до внесення відповідних змін до статті 5 ОСОБА_5 України "Про іпотеку", висловлена Верховним Судом України у постанові від 17 квітня 2013року у справі №6-8цс13, від 02 грудня 2015 року у справі №6-1502цс15, від 23 березня 2016 року у справі №6-289цс16.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах ОСОБА_5 України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (ОСОБА_5 №979-IV), який набрав чинності з 01.01.2004 року та є спеціальним законом, що передбачав виникнення іпотеки щодо нерухомого майна, обєктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки предметом правового регулювання вказаного закону є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, укладеного 13.09.2007 року. Тому вказаний закон до спірних відносин не застосовується.

Заперечення баком підстав для визнання договору іпотеки недійсним з посиланням на норми ст.ст.628,638 ЦК України та на погодження сторонами усіх істотних умов на час укладення договору не впливають на правові наслідки договору, який укладений без додержання вимог ОСОБА_5 України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на той час, та який правомірно визнаний судом недійсним відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.І.Пилипчук

Судді /підписи/ ОСОБА_7

ОСОБА_8

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1