Постанова № 62031480, 10.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа №922/4362/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Медуниця О.Є., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідачів – не з’явилися;

третьої особи – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат», м.Одеса, (вх.№2615Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року по справі №922/4362/14,

за позовом Приватного акціонерного товариства «KGS & CO», смт. Малинівка, Харківська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон-трейд», м.Донецьк,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод», смт. Малинівка, Харківська область,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат», м.Одеса,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року по справі №922/4362/14 (суддя Присяжнюк О.О.) заяву Приватного акціонерного товариства «KGS & CO» про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу по справі №922/4362/14 (вх.№25091 від 01.08.2016 року) задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред’явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року у справі №922/4362/14.

Ухвалено видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року у справі №922/4362/14.

Товариств з обмеженою відповідальністю «Комбинат» (другий відповідач у справі) з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не надано можливості господарським судам сумісно розглядати заяви про видачу дублікату та зави про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання, оскільки законодавцем передбачено різний порядок розгляду таких заяв.

Крім того, скаржник вказує, що судовий наказ пред’являвся до виконання, а саме, направлявся на виконання до Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського міського управління юстиції а ані позивачем, ані державною виконавчою службою не надавались суду відомості передбачені ст. 120 Господарського процесуального кодексу України щодо втрати наказу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 10.10.2016 року була направлена сторонам у справі та третій особі рекомендованим листом 28.09.2016 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана позивачем та відповідачами. Однак, позивач та відповідачі у судове засідання не з’явилися, про причини не з'явлення суд не повідомили.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана обов’язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У жовтні 2014 року Приватне акціонерне товариство «KGS & CO» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат», в якій просило стягнути з першого відповідача суму поруки за договором поруки в розмірі 3000,00 грн., з другого відповідача понесені позивачем збитки в розмірі 108831,41 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року по справі №922/4362/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод» на користь Приватного акціонерного товариства «KGS & CO» суму поруки за договором поруки в розмірі 3000,00 грн. а також судовий збір в розмірі 60,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат» на користь Приватного акціонерного товариства «KGS & CО» суму збитків в розмірі 105831,41 грн., судовий збір в розмірі 2116,63 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року по справі №922/4362/14 в частині стягнення з ТОВ «Комбинат» збитків у сумі 69311,65 грн. та стягнення судового збору в сумі 732,34 грн. скасовано та в позові в цій частині відмовлено. В інший частині залишено рішення суду першої інстанції без змін. Стягнуто з ПрАТ «KGS & CO» на користь ТОВ «Комбинат» 366,17 грн. судового збору по апеляційній скарзі. Доручено господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

04.02.2015 року на виконання постанови суду апеляційної інстанції господарським судом Харківської області видано накази, які разом із супровідним листом №003741 від 04.02.2015 року Були направлені на адресу стягувача – ПрАТ «KGS & CО».

У серпні 2016 року стягувач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу дубліката наказу на примусове виконання рішення та про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

За результатами розгляду вказаної заяви місцевим господарським судом визнано її обґрунтованою та задоволено.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими на всій території України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року по справі №922/4362/14 за позовом ПрАТ «KGS & CO», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Домініон-трейд», до першого відповідача: ТОВ «Малинівський склозавод», другого відповідача: ТОВ «Комбинат», видано наказ про стягнення з ТОВ «Комбинат» на користь ПрАТ «KGS & CO» суми збитків у розмірі 36519,76 грн. та 1384,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Як вказував стягувач, ним була направлена на адресу першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського районного управління юстиції заява про виконання рішення господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ «Комбинат» на користь ПрАТ «KGS & CO» суми збитків у розмірі 36519,76 грн. та 1384,29 грн. витрат по сплаті судового збору, а також оригінал наказу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року у справі №922/4362/14 на примусове виконання вказаного рішення.

Проте, у визначений законодавством строк, на адресу ПрАТ «KGS & CO» не надходило ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Рекомендованим листом вих.№22/15-ю від 18.05.2015 року на адресу Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського міського управління юстиції направлявся запит щодо стану виконання вищезазначеного наказу господарського суду Харківської області, який був отриманий 29.05.2015 року уповноваженою особою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповіді на зазначений запит на адресу стягувача не надходило.

Крім того, цінним рекомендованим листом з описом вкладення вих.№143 від 04.11.2015 року на адресу Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського міського управління юстиції повторно направлявся запит щодо стану виконання вищезазначеного наказу господарського суду Харківської області, який був отриманий 16.11.2015 року уповноваженою особою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповіді на повторний запит на адресу стягувача також не надходило.

Керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», ПрАТ «KGS & CO» було направлено на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області скаргу на бездіяльність начальника Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського міського управління юстиції (вих.№13 від 20.01.2016 року), з проханням вжити заходів реагування щодо бездіяльності начальника Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського району Одеського міського управління юстиції по зобов'язанню державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом.

10.03.2016 року на адресу стягувача надійшла відповідь від 29.02.2016 року (вх.№092-1345) від Головного територіального управління юстиції в Одеській, в якій зазначено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та інформацією Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, наказ господарського суду Харківської області №922/4362/14 від 04.02.2015 за яким боржником є ТОВ «Комбинат», стягувачем – ПрАТ «KGS & CO» на виконанні у територіальних відділах державної виконавчої служби Одеської області не перебуває.

В подальшому, 12.08.2016 року стягувач звернувся до начальника ЦПС №7 ХД УГППС «Укрпошта» із запитом щодо надання інформації реєстрованого поштового відправлення від 23.02.2015 року згідно якого направлялась заява та оригінал виконавчого документа (наказу) до виконавчої служби.

15.08.2016 року на адресу стягувача надійшла відповідача ЦПС №7 ХД УГППС «Укрпошта» про неможливість надання інформації щодо номеру поштових відправлень та копії розрахункових документів.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тому відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, господарський суд фактично унеможливлює виконання прийнятого ним же судового рішення і ставить під сумнів обов'язковість його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР) (далі - Конвенція). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що строк пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року №922/4362/14 до виконанню закінчився, а причини пропуску стягувачем строку для пред'явлення наказу до виконання - втрата наказу при поштовій пересилці до органу ДВС, є поважними. При цьому, матеріалами справи підтверджується та доведено позивачем (стягувачем), що ним вживалися дії, під час визначено строку в один рік, щодо пред’явлення наказу до виконання і виконання судового рішення.

Отже, висновок суду першої інстанції, що заява стягувача в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є правомірним.

Крім того, ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено, а також докази сплати судового збору.

Стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону «Про виконавче провадження» становить один рік. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України звернутися до господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу.

Висновок місцевого господарського суду щодо задоволення заяви стягувача в частині видачі дубліката наказу суду є також правомірним, оскільки заявником додано до заяви визначені у ст. 120 Господарського процесуального кодексу України документи, а саме довідка стягувача, підписана керівником та головним бухгалтером підприємства щодо втрати наказу і правові підстави для відмови в задоволені такої заяви відсутні.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника викладені ним в апеляційній скарзі, оскільки вони вчинені при довільному тлумаченні норм права.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року по справі №922/4362/14 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року по справі №922/4362/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Шепітько І.І.