Постанова № 62031417, 11.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/31810/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

За участі представників сторін:

від апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти": представник Будьоний Д.С., діє на підставі довіреності б/н від 20.06.2016;

від відповідача 1 - Закритого акціонерного товариства "ВІЧЮНУ ГРУПЄ": представник Шевченко О.Ю., діє на підставі довіреності № 14560 від 01.12.2014;

від відповідача 2 - Державної служби інтелектуальної власності України: представник Потоцький М.Ю., діє на підставі довіреності № 1-8/8565 від 21.11.2014;

від третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Закритого акціонерного товариства "Плунгєс Кооператінє прекіба": представник Шевченко О.Ю., діє на підставі довіреності № 4860 від 11.07.2016.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016

у справі № 910/31810/15 (суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти"

до 1) Закритого акціонерного товариства "ВІЧЮНУ ГРУПЄ"

2) Державної служби інтелектуальної власності України )

треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1:

1) Закрите акціонерне товариство "Плунгєс Кооператінє прекіба"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вічунай Україна"

про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31810/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ) "СМАЧНІ ПРОДУКТИ" до Закритого акціонерного товариства (далі за текстом - ЗАТ) "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" та Державної служби інтелектуальної власності (далі за текстом - ДСІВ) України про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 840558 на знак "КРАБ КРАБЫЧ" на території України повністю щодо товарів 29 класу МКТП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 у справі № 910/31810/15 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Смачні продукти".

Згадане рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем-1 в документальній формі підтверджено факт використання ТОВ "Вічунай Україна" та ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" знаку для товарів та послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) під безпосереднім контролем відповідача-1, в зв`язку з чим місцевий суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протягом останніх трьох років використовувався знак для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) за міжнародною реєстрацією № 840558 щодо товарів 29 класу МКТП.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанці, ТОВ "Смачні продукти" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/31810/15 від 04.08.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Смачні продукти" в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ "Смачні продукти" зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, крім того висновки суду, вказані у рішенні, не відповідають обставинам справи. Також мало місце порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийнятя неправильного рішення.

В підтвердження доводів апелянт посилається на наступне: рішення суду взагалі не містить роз'яснення, чому обґрунтування вимог позивача, викладенні у клопотаннях, не прийнято до уваги та не надано жодної оцінки обставинам, на які посилався Позивач у клопотаннях; рішення прийнято з порушенням ст.ст. 38, 84 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України та не містить обгрунтованих причин відхилень усіх пояснень та обгрунтувань доводів позивача; суд першої інстанції у порушення ст. 43 ГПК України не звернув уваги й не дослідив наданий позивачем висновок експертного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 70/38-4 від 24.12.2015, проведеного судовим експертом В.В. Жирко; позивач вважає викладене у рішенні роз'яснення (тлумачення) застосування п.4. ст.18 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" помилковим, оскільки суд окремо посилається на необхідність встановлення фактичної наявності (існування) на ринку України товарів маркованих Знаком, як обставину, яка має істотне значення. Також апелянт наголошує на відсутності доказів використання оспорюваного знаку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий, суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 27.09.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016, здійсненого у зв'язку з перебування судді Остапенка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В., Доманської М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Смачні продукти" та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2016.

05.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" надійшло письмове заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 27.09.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, оголошувалась перерва до 11.10.2016 - 15 год. 10 хв., для надання можливості реалізації процесуальних прав учасників провадження у справі, подання доказів і участі в їх дослідженні в судовому процесі.

В судових засіданнях 27.09.2016 та 11.10.2016 присутній представник апелянта Будьоний Д.С. доповідав по власній апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/31810/15 від 04.08.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Смачні продукти" в повному обсязі. Представник відповідача 1 та третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Шевченко О.Ю. заперечувала проти вимог апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Представник відповідача 2 - Потоцький М.Ю. заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні 11.10.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" є власником знаку для товарів та послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) за міжнародною реєстрацією № 840558 від 16.07.2004, що діє на території України щодо 29 класу для товарів та послуг за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (далі за текстом - МКТП) у повному обсязі з 16.07.2004.

Оспорюваний знак був зареєстрований на ім'я ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" на підставі базового свідоцтва на знак для товарів і послуг Литовської Республіки № 52018 від 07.06.2006 Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

При цьому, ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" було засновником на території Російської Федерації - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай-Русь" та на території України - ТОВ "Вічунай Україна".

Так, поставка товару - ТМ "КРАБ КРАБЫЧ" в Україні здійснювалася ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" на підставі укладеного 13.08.2009 контракту № 13/08/2009 з ТОВ "Вічунай Україна" (діяв до 31.12.2014).

13.02.2014 ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" передало майнові права на знак для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) за міжнародною реєстрацією № 840558 від 16.07.2004 ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ", дані про повну зміну власника внесено до Міжнародного реєстру.

Крім того, у зв'язку із реорганізацією шляхом виділу ЗАТ «ВІЧЮНУ ГРУПЄ», відповідно до статуту відповідача-1, у зв'язку з відокремленням останнього, ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" передало ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ свою частку в статутному капіталі ТОВ "Вічунай Україна" та у статутному капіталі ТОВ "Вічунай-Русь".

Згідно статті 1 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Частиною 4 ст. 16 вказаного Закону встановлено, що використанням знака визнається: - нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); - застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; - застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: - обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; - можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Так, пунктом 71 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку, коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі, коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Так, матеріалами справи підтверджується, що 15.02.2014 ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" (ліцензіар) та ТОВ "Вічунай-Русь" (ліцензіат) укладено ліцензійний договір, умовами якого передбачено, що ліцензіар відповідно до цієї угоди надає ліцензіату невиключну ліцензію на комбінований товарний знак "КРАБ КРАБЫЧ" за міжнародною реєстрацією № 840558, а ліцензіат зобов'язується виплачувати ліцензіару винагороду, яка обумовлюється сторонами в додатковій угоді.

Відповідно до п. 2.1. договору, ліцензіар справжнім надає ліцензіату на терміну дії даного договору невиключну, яка не підлягає передачі, ліцензію, на використання товарного знака для маркування виробленої ліцензіатом продукції, що включає право користування товарним знаком для рекламної діяльності, продажу та маркетингу продукції, виробленої і реалізованої ліцензіатом на території, відповідно до дії міжнародної реєстрації № 840558, а також іншої діяльності, пов'язаної з виробництвом і продажем продукції з зазначенням товарного знака.

Ліцензіар підтверджує, що у третіх осіб відсутні законно обґрунтовані права на передану ліцензію (п. 2.2. договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до терміну закінчення дії міжнародної реєстрації № 840558 (п. 5.1. договору).

Щодо доводів апелянта відносно неправомірності укладення ліцензійних договорів ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" в зв'зку з тим, що згадана юридична особа не мала права надавати дозволи на використання знаку, який їй не належить. Колегія суду вважає за необхідне зазначии, що в силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача. Однак матеріали справи не містять доказів оспорення даного правочину, як і ненадано суду обгрунтованого спростування правомірності згаданого правочину.

Не знаходять свого підтвердження також доводи позивача, що матеріали справи не містять доказів контролю власника Знаку за використанням оспорюваного знаку, оскільки ЗАТ «ВІЧЮНУ ГРУПЄ» не має достатньої кількості голосів для одноособового прийняття рішень на Загальних зборах товариства, так, як вирішальний голос на Загальних зборах товариства має інший учасник, який фактично, й приймає одноособово всі рішення. А погодження чи заперечення ЗАТ «ВІЧЮНУ ГРУПЄ» щодо таких рішень, не має жодних реальних наслідків.

Судова колегія вважає, що правомірним є висновок суду першої інстанції, що факт виробництва та поставки ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" товару під ТМ "КРАБ КРАБЫЧ" в Україну з 2010 року і по теперішній час підтверджується вантажно-митними деклараціями про імпорт товару відповідно до реєстру вантажно-митних декларацій за 2010, 2011, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки, наданого ТОВ "Вічунай Україна" (копії наявні у матеріалах справи).

Також, поставка товару, зокрема крабових паличок, маркованого ТМ "КРАБ КРАБЫЧ" в Україну здійснювалося ТОВ "Вічунай-Русь" на підставі контракту № 01/07-2010 купівлі-продажу від 01.07.2010, укладеного з ТОВ "Вічунай Україна", що підтверджується деклараціями про відповідність від 05.10.2010, від 29.11.2011, від 10.06.2013, вантажно-митними деклараціями про імпорт товару, маркованого ТМ "КРАБ КРАБЫЧ", відповідно до реєстру вантажно-митних декларацій за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки, наданого ТОВ "Вічунай Україна".

З огляду на ст. 204 ЦК України, судова колегія приймає до уваги зазначені договора, як належну підставу, у розумінні норм ст. 204 ЦК України, для виникнення у ТОВ "Вічунай-Русь" та ТОВ "Вічунай Україна" взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

З огляду на встановлення презумпції правомірності правочину, який ґрунтується на принципі приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства. Згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обовґязків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Установчі документи юридичних осіб відпоідачів у встановленому закном порядку не оспорювались, доводи апелянта відносно того, що розмір 0,06% статутного капіталу ТОВ «Вічунай-Україна», надає ЗАТ «ВІЧЮНУ ГРУПЄ» лише можливість приймати участь в органі управління - Загальних зборах, який безпосередньо не уповноважений контролювати використання Знаків та не має відповідних повноважень, грунтуються виключно на припущеннях позивача та не є документально підтвердженими у відповідності до чинного законодавства.

Отже, наведеним вище, спростовуються доводи апелянта щодо недоведеності позиції відповідачів, що з 15.02.2014 ТОВ "Вічунай-Русь" здійснює виробництво продукції, маркованої позначенням "КРАБ КРАБЫЧ" під контролем ЗАТ "ВІЧЮНУ ГРУПЄ" на підставі укладеного ліцензійного договору від 15.02.2014.

Відповідно до матеріалів справи, а саме листом від 14.05.2015 № 10260/6/99-99-24-03-02-15 Державна фіскальна служба України повідомила, що за результатами пошуку в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДФС України, виявлено факти митного оформлення ввезення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай Україна" продукції з торговельними марками "VICI", "Краб Крабич", "Сніжний краб" за період з 01.01.2009 по 08.05.2015.

При цьому, у матеріалах справи наявні договори поставки, укладені між ТОВ "Вічунай Україна" (далі - постачальник) та ТОВ "Ашан України Гіпермаркет" (далі - покупець) № П1775 від 01.01.2012, № П1775 від 01.01.2015, № П1775 від 01.01.2016, № П2128 від 01.01.2012, № П2128 від 01.01.2015, № П2128 від 01.01.2016, умовами яких передбачено, що постачальник зобов'язується поставляти покупцеві в зазначену ним торгову точку (розташованим за адресами: м. Київ, вул. Антоновича, 176, м. Київ, пр-т Московський, 15-А (ГМ "Ашан"), м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-Б (гипермаркет "Ашан"), м. Київ, пр-т Ватутіна Генерала, 2 (ГМ "Ашан"), с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Окружна, 4 (ГМ "Ашан"), Фонтанка с., вул. Фрнтана сельської ради, № 1 (Комплекс будівель та споруд), ) та/або на склад покупця продукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, зокрема крабові палички "КРАБ КРАБЫЧ" та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених договорами. Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації покупця. Замовлення здійснюється покупцем за його необхідністю та покупець не може бути змушений здійснювати примусове замовлення товару. Замовлення товару є правом, а не обов'язком покупця.

Факт поставки ТОВ "Вічунай Україна" товару під ТМ "КРАБ КРАБЫЧ" підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними № КФ-0001617 від 28.01.2015, № КФ -0003925 від 27.02.2015, № ДФ - 0004854 від 27.10.2015, № КФ - 0021195 від 28.10.2015, № КФ - 0021506 від 30.10.2015, № КФ - 0023178 від 24.11.2015, № КФ - 0023676 від 28.11.2015, № ДФ - 0004070 від 31.05.2016, № ОФ- 0009935 від 15.06.2016, № КФ - 0022960 від 19.07.2016, № КФ- 0002001 від 3.01.2015, № КФ - 0003174 від 17.02.2015, № КФ - 0022646 від 17.11.2015, № ОД - 0002401 від 10.07.2016 (копії наявні у матеріалах справи).

Доводи апелянта щодо недослідженості обставин перебування оспорюваного торгового знаку в цивільному обігу на території України спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями роздруківок з офіційного сайту ЗАТ "Плунгєс Кооператінє прекіба" http://www.e-vici.lt/ua. У електронному розділі: "Вироби із сурмі" за посиланням http://www.e-vici.lt/ua/produktyy/vibori-iz-surimi.html, міститься інформація про пропонування до продажу товару ТМ "КРАБ КРАБЫЧ" в Україні.

Таким чином, оскільки відповідачем-1 належними та допустимими доказами підтверджено факт використання знак для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) під безпосереднім контролем відповідача-1, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 протягом останніх трьох років використовувався знак для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) за міжнародною реєстрацією № 840558 щодо товарів 29 класу МКТП, а тому відсутні підстави для застосування положень ч. 4 ст. 18 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", з огляду на що твердження скаржника в апеляційній скарзі щодо недоведеності факту використання товарного знаку "КРАБ КРАБЫЧ" (комбінований) є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

За таких обставин, вимоги позивача в частині дострокового припинення дії свідоцтва міжнародної реєстрації № 840558 на знак для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ" на території України щодо товарів 29 класу МКТП є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції також правомірно відмовлено у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів та послуг відносно дострокового припинення в Україні дії міжнародної реєстрації № 840558 знака для товарів і послуг "КРАБ КРАБЫЧ", про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" та повідомити про припинення дії на території України міжнародне бюро ВОІВ, оскільки остання є похідною від вимоги позивача про дострокове припинення спірного свідоцтва України, яка вище визнана судом необґрунтованою.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що скаржником не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження своїх тверджень, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, а відтак правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 у справі № 910/31810/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 у справі № 910/31810/15 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам.

4. Справу № 910/31810/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 13.10.2016.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков