Постанова № 62031380, 11.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/6158/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача (стягувача): не з'явився

від відповідача (боржника): не з'явився

від органу державної виконавчої служби: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року

у справі №910/6158/14 (суддя Усатенко І.В.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1214/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 р. у справі №910/6158/14 відмовлено скаржнику у поновленні строку на оскарження дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області. Повернуто скаргу з доданими документами Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі №910/6158/14.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального, зокрема ст. 121-2 ГПК України. При цьому скаржник стверджує, що строк для подання стягувачем скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області пропущений не був, а тому судом помилково застосовано процесуальні норми, які регулюють початок перебігу процесуального строку для подачі скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до провадження та призначено розгляд справи на 11.10.2016 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представники позивача (стягувача), відповідача (боржника), органу державної виконавчої служби не з'явились.

Оскільки явка представників позивача (стягувача), відповідача (боржника), органу державної виконавчої служби у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, з урахуванням встановлених строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників позивача (стягувача), відповідача (боржника), органу державної виконавчої служби.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. у справі №910/6158/14 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1214/13 задоволено. Ухвалено видати наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1214/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 236877, 54 грн. заборгованості, 2768,78 грн. витрат, пов'язаних із розглядом третейського спору, витрат по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

26.07.2016 р. до господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними під час виконання наказу господарського суду у справі №910/6158/14, виданого 15.05.2014 р. на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1214/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2016 р. у справі №910/6158/14 повернуто скаргу з доданими документами Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними без розгляду.

31.08.2016 р. до господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними під час виконання наказу господарського суду у справі №910/6158/14, виданого 15.05.2014 р. на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1214/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 р. у справі №910/6158/14 відмовлено скаржнику у поновленні строку на оскарження дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області. Повернуто скаргу з доданими документами Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" про визнання дій та бездіяльності Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області протиправними без розгляду, на підставі ст. ст.53, 121-2 ГПК України, виходячи з того, що скаржник не навів причин (крім не направлення документів виконавчого провадження) його необізнаності з приводу вчинення дій у відкритому за його заявою виконавчому провадженні, з огляду на можливість отримання необхідної інформації з ЄДРВП; зважаючи на те, що оскаржувана бездіяльність мала місце протягом більше як шести місяців, протягом яких має бути завершено виконавче провадження, а оскаржувана постанова державного виконавця була прийнята 25.10.2014 дана скарга подана більш як через десять днів після вчинення оскаржуваних дій та оскаржуваної бездіяльності, отже, строк на оскарження дій ВДВС при виконанні наказу господарського суду міста Києва №910/6158/14 скаржником пропущений з неповажних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Із тексту скарги ПАТ "Укрсоцбанк" від 30.08.2016 р. вбачається, що останній оскаржує постанову про повернення судового наказу від 25.10.2014 р., винесену на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", з посиланням на те, що висновок державного виконавця про відсутність майна у боржника є хибним. Також заявник оскаржує бездіяльність органу державної виконавчої служби з приводу не здійснення виконавчих дій, зазначених в ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегією суддів встановлено, що виконавче провадження за судовим наказом у даній справі було відкрито 24.07.2014 р., а до суду на бездіяльність Державної виконавчої служби скаржник звернувся 31.08.2016 р., про що свідчить відмітка загального відділу діловодства місцевого суду (зареєстровано за №06-29.1/12615/16). Постанова про повернення виконавчого документу була винесена 25.10.2014 р., однак зі скаргою заявник звернувся тільки 31.08.2016 р., тобто з порушенням строку, передбаченого законом.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду та в апеляційній скарзі, до скарги від 30.08.2016 р. ПАТ "Укрсоцбанк" додало клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження дій ДВС, яке обґрунтоване тим, що документи у виконавчому провадженні йому не направлялись, в зв'язку з чим про винесені постанови державного виконавця та його бездіяльність йому стало відомо з витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 23.08.2016 р.

Суд апеляційної інстанції вважає вказане клопотання необґрунтованим, а обставини, зазначені в ньому, не доведеними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як встановлено вище, виконавче провадження №44142613 було відкрите 24.07.2014 р. постановою Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.

Тобто, з урахуванням вимог статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії з виконання наказу суду від 15.05.2014 р. №910/6158/14 мали бути проведені в строк до 24.01.2015 р.

Відповідно до пункту 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Скаржник посилається на те, що йому не направлялись документи виконавчого провадження. Однак, як вірно зазначив місцевий господарський суд, доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень є вільним, тому можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з 24.07.2014 р. протягом визначеного законом строку для проведення виконавчих дій з виконання рішення залежала виключно від волевиявлення самого заявника.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що доводи заявника про те, що йому стало відомо про винесені державним виконавцем постанови та відповідно бездіяльність державного виконавця 23.08.2016 р. з витягу Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень є такими, що спростовуються доводами заявника, викладеними у заяві про поновлення процесуального строку на подання скарги на бездіяльність та дії державного виконавця від 20.07.2016 р., відповідно до яких заявник стверджував про те, що заявнику стало відомо про винесені державним виконавцем постанови та відповідно бездіяльність державного виконавця 13.07.2016 р. з витягу Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с.70).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що строк на оскарження дій ВДВС при виконанні наказу господарського суду міста Києва №910/6158/14 скаржником пропущений з неповажних причин.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні клопотання стягувача про відновлення йому строку на оскарження до суду дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби та відповідно залишено без розгляду скаргу ПАТ "Укрсоцбанк".

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, на які скаржник посилається як на підставу скасування ухвали суду, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі №910/6158/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/6158/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв