Ухвала суду № 62030542, 12.10.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 р. Справа № 902/1188/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Міліціанова Р. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №902/1188/13

за заявою: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 МКБ", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8

до: Приватного підприємства "Агро-тера", 21000, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 88 А

про банкрутство

за участю представників:

ПП "Агро-Тера": ОСОБА_2, довіреність №б/н від 03.01.2016 року, паспорт серії АА №397118 від 10.01.1997 р.;

ПАТ "Дельта Банк", ОСОБА_3, довіреність №б/н від 31.08.2016;

Арбітражний керуючий (розпорядник майна) ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

У провадженні господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа №902/1188/13 за заявою публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 МКБ" про банкрутство приватного підприємства "Агро-тера", 21000, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 88 А.

Провадження у справі перебуває на стадії процедури санації боржника.

Ухвалою суду від 14.09.2016 р. розгляд справи відкладено до 12 жовтня 2016 р.

В судове засідання 12.10.2016 року з'явились представники ПП "Агро-Тера", ПАТ "Дельта Банк" та розпорядник майна ПП "Агро-тера".

Представником ПП «Агро-тера» ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлено про припинення розгляду справи №902/1188/13 Господарським судом Вінницької області з огляду на набуття 30.09.2016 року чинності нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно положень якого створюється нова система судоустрою; в Україні мають діяти окружні господарські суди; перехідними положеннями вказаного закону не передбачено збереження за господарськими судами областей повноважень з розгляду справи господарської юрисдикції.

Доводи заяви зведені до не здійснення розгляду справи до моменту внесення змін до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розпорядник майна при вирішенні цієї заяви покладалася на розсуд суду, представник кредитора просила відмовити у її задоволенні, оскільки довіряє даному складу суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, встановив наступне.

В силу ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 року, місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

02.06.2016 року Верховною ОСОБА_5 України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя» №3524.

На основі напрацьованих змін до Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні також ухвалено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набув чинності 30.09.2016 року.

Дійсно, згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцевими господарськими судами є окружні господарські суди.

Водночас, п.3 Перехідних та Прикінцевих положень Закону передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Таким чином, положення нового нормативно правового акту, який визначає систему судоустрою не містять прямої вказівки щодо продовження виконання повноважень місцевими господарськими судами.

Однак, прийнятий Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який набув законної сили 30.09.2016 року, це не єдиний нормативний документ у правовому полі України, що регулює питання судоустрою та судочинства.

Так, Питання мережі господарських судів України визначено Указом Президента України №811/2010 від 12.08.2010 року, згідно якого діють місцеві господарські суди в областях та Автономній Республіці Крим.

Конституція України у редакції від 02.06.2016 року та нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачають втрати чинності відповідного Указу Президента України.

На підставі ст.19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд утворюється і ліквідовується законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної ОСОБА_6 України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

При цьому, п.6 ч.16(1) Прикінцевих та Перехідних положень Конституції України у редакції від 02.06.2016 року визначено, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.

Тобто, саме до компетенції Глави держави віднесено вирішення питання про утворення, реорганізацію та ліквідацію місцевих господарських судів.

Станом на час розгляду справи відсутнє відповідне рішення компетентного субєкта владних повноважень (Президента України) відносно припинення роботи Господарського суду Вінницької області, створення відповідного окружного господарського суду.

Господарський суд Вінницької області є окремою юридичною особою, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без зазначення даних про реорганізацію або ліквідацію.

Крім того, діяльність судової системи України в цілому та господарських судів зокрема має конституційний статус, отже при вирішення питання стосовно правової основи продовження роботи місцевих господарських судів обласного рівня слід виходити з системного розуміння положень Основного Закону.

Суд виходить з того, що при втіленні законодавчих змін слід чітко визначити сферу їх застосування, коло субєктів правовідносин, які підпадають під їх дію, а також враховувати правові наслідки практичної реалізації нормативних новел.

В контексті практичної реалізації прийнятого Закону України «Про судоустрій і статус суддів» необхідно враховувати висновки, наведені у рішеннях Конституційного Суду України, зокрема від 13.05.1997 року, у справі про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата).

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Таким чином, внесення змін до Основного Закону, прийняття нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може передбачати автоматичного, одномоментного припинення роботи системи господарських суддів, компетенція яких сукупно поширюється на всю територію нашої держави.

В силу ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сутність зазначеної засади діяльності державних органів зводиться до тези: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Новою редакцією Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко врегульовано питання утворення, ліквідації та реорганізації судових установ, визначено компетентні органи за прийняття відповідних установчих рішень.

Водночас, Перехідні положення даних нормативних актів не містять прямої вказівки стосовно припинення роботи місцевих господарських судів, утворених згідно положень законодавства, яке діяло раніше.

Тому, відсутні підстави для припинення роботи Господарського суду Вінницької області в звязку з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції, зокрема і у частині розгляду справи №902/1188/13.

В силу ст.6 Основного Закону, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову

Принцип поділу влади та забезпечення стабільної роботи усіх гілок влади є основним критерієм збереження державного суверенітету та правопорядку у суспільстві.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п.61 Рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року «Брумареску проти Румунії»).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Метою забезпечення правової визначеності у сфері функціонування судової влади в Україні є дотримання гарантій її незалежності, безперешкодного доступу громадян до правосуддя та реалізації права кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом у визначені законом строки (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), недопущення звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод під час прийняття нових законодавчих актів.

Припинення роботи місцевих господарських судів за відсутності нормативного врегулювання питань продовження строків розгляду справи, їх передачі на розгляд судів іншої юрисдикції або новоствореним судовим органам ставить усіх учасників суспільних відносин у стан правової невизначеності щодо форм та порядку реалізації їхнього права на захист, зокрема в частині визначення кола питань, на які буде поширюватися юрисдикція судів.

При цьому, відповідно до частини другої статті 3 Конституції України саме на державу покладається обовязок щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини.

Припинення роботи Господарського суду Вінницької області призведе до порушення доступності правосуддя для громадян, які на тривалий термін фактично втратять право на розгляд справ протягом розумного строку, чим порушується ключовий засіб забезпечення реалізації права на судовий захист, передбачений статтею 55 Конституції України, як одна з найважливіших гарантій здійснення конституційних й інших прав і свобод людини та громадянина.

Передбачене статтею 55 Основного Закону України право громадян, юридичних осіб на судовий захист є непорушним і повинне гарантуватися державою.

З позиції Конституційного суду України (Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод».

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.

Отже, зупинення розгляду справи господарським судом йтиме у розріз з положеннями Основного Закону.

Також суд зауважує, що припинення діяльності суду неодмінно повязане з трудовими правовідносинами суддів та працівників апарату.

Згідно з ст.119 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції, повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України. Припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ (ст.125 Закону).

Відповідно ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У пункті 49 Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи СМ/Rес (2010)12 зазначено, що забезпечення терміну перебування на посаді та незмінюваності це ключові елементи принципу незалежності суддів; відповідно, судді повинні мати гарантований термін перебування на посаді до часу обовязкового виходу у відставку, якщо такий існує.

У пункті 18 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, встановлюється, що судді можуть бути тимчасово усунуті від посади або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обовязки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають.

Отже, припинення роботи місцевих господарських судів суперечить положенням Основного Закону, міжнародним постулатам існування судових установ, обмежуватиме конституційно захищені права громадян, субєктів господарювання, суддів та працівників апарату суду.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи правові висновки вищих судових інстанцій, приписи Конституції України, які є нормами прямої дії, основи побудови правової держави в Україні, оцінюючи обєктивну дійсність з огляду на судження здорового глузду, суд приходить до висновку, що заява представника Приватного підприємства «Агро-тера» ОСОБА_2 від 12.10.2016 року про припинення розгляду справи №902/1188/13 до внесення змін до Закону України «Про судоустрій» - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 22, 55, 58, 126 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ст. ст. 4, 4-1, 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Приватного підприємства «Агро-тера» ОСОБА_2 від 12.10.2016 року про припинення розгляду справи №902/1188/13 до моменту внесення змін до Закону України «Про судоустрій» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу направити згідно переліку.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1- до справи;

2, 3- ПАТ "ОСОБА_1 МКБ", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, 21050, м. Вінниця, вул. Арх. Артинова, 38;

4, 5 - Приватне підприємство "Агро-тера", 23241, Вінницька обл., Вінницький район, с. Стадниця, вул. Шевченка, буд. 2; 21000, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 88 А;

6 - Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, 21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21;

7, 8 - ПАТ "Дельта Банк", 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; м. Київ, бул. Дружби Народів, 38;

9- арбітражний керуючий - ОСОБА_4, вул. Козицького, 38, кім. 304, м. Вінниця;

10- представнику інвестора "Acra Sp. Z o.o." ОСОБА_8 АДРЕСА_1