Ухвала суду № 62030229, 17.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2016 року № 810/3222/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши в м. Києві матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1

до Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №518-13 від 29.07.2016.

Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, її подано без додержання вказаних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

В силу ч. 2 ст. 50 цього Кодексу позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (частина друга статті 48 КАС України).

Крім того, в силу положень ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Водночас, відповідно до положень ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Так, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Київська область, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 7, однак позивачем не додано до матеріалів позовної заяви копії паспорту громадянина України в тому числі із відміткою про реєстрацію місця проживання, що в свою чергу не дозволяє суду встановити дієздатність особи, яка подала позов, та, відповідно, перевірити її право на звернення до суду і на доручення ведення своїх справ у судах інших особам, а також встановити правильність визначення підсудності даної справи (в контексті вищенаведених положень ст. 48 та п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначені обставини перешкоджають суду у вирішенні питання про можливість відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 тому числі із відміткою про зареєстроване місце проживання із додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку та у спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, з урахуванням поштового перебігу, до 14 листопада 2016 року.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова