Ухвала суду № 62027655, 17.10.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/2470/16-к

Провадження № 11-кп/782/246/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Белаха А.В.,

суддів: Тополюк Є.В. та Чорнобривко Ю.В.,

за участю:

секретаря Магомедова Ш.Х.,

прокурора

обвинуваченого ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської обл. ОСОБА_2, перш. заст. прокуратури Луганської обл. ОСОБА_3 на вирок Лисичанського міськсуду Луганської обл. від 4 липня 2016р.,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком ОСОБА_1, який народився 21.07.1987 рр, уродженця м.

Лисичанськ, Луг. обл., не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює ВП «шахта Привольнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» ГРП, громадянин України, зареєстрований та мешкає за адресою Луганська обл., вул. Чекалкіна, 18 , м. Лисичанськ , Луг. обл.,

раніше судимий :

29.09.2015р. Лисичанським міськсудом Луг. обл.. за ч. 1 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75 КК України с іспитовим строком на 1 рік

засуджений:

за ч.2 ст. ст.. 15, ч .1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі пятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850грн.

Міра запобіжного заходу не обиралася.

Питання про речові докази та судові витрати вирішені судом відповідно до чинного КПК України

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 29.03.2016року о згод. 40хв. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні чоловічої лазні, яка розташована на першому поверсі будівлі ВП «шахти ім. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» м. Лисичанськ, вул.. Первомайська, 217, з гаманця, який знаходився в кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 таємно викрав гроші у сумі 320грн., але свій умисел не довів до кінця, так як у приміщенні караулу охорони посту № 1, працівниками поліції гроші були виявлені та вилучені.

В апеляцій скарзі прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Луганської обл. ОСОБА_2 просить скасувати вирок в звязку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850грн. на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2-х років позбавлення волі та штрафу в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850грн. на підставі ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі виконувати самостійно.

В апеляцій скарзі перш. заст. прокуратури Луганської обл. ОСОБА_3 також ставиться питання про скасування вироку суду в звязку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та мякістю призначеного покарання. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2-х років 1 місяця позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, провівши судові дебати, надавши ОСОБА_1 останнє слово, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луг. обл. ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, визнавши за можливе призначити ОСОБА_1 покарання не повязаного з позбавленням волі, виходив з відсутності обставин, які помякшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання.

Однак суд не зазначив у вироку, яким чином два основін покарання у вигляді штрафу і позбавлення волі повинні виконуватися.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст.407 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю та ухвалити новий вирок.

Погоджуючись з доводами апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд, на підставі статей 411, 413, 414 КПК України, вважає за необхідне вирок щодо ОСОБА_1 скасувати та ухвалити новий вирок.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, висновок про вину-ватість ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, підтверджується зібраними та перевіреними в порядку ст. 349 КПК України доказами, яким дана вірна та обєктивна оцінка та не оскаржується у апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрун-тованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ух-валення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Крім того, згідно ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами передбаченими ст. 71 , 72 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом першої інстанції ці вимоги кримінального закону не були виконані. При призначенні покарання суд взагалі не застосував вимоги ст. 71 та 78 КК України, не призначив покарання за сукупністю вироків, а тому

Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, при призначенні покарання, в порушення вимог ст.65 КК України, суд першої інстанції безпідставно врахував в якості обставини, що обтяжує покарання, рецидив злочину, призначив покарання яке не є достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів та за своїм видом є явно несправедливим через мякість, що відповідно до ст.ст.409 ч.2, 414 КПК України є підставою для скасування вироку.

З урахуванням наведеного, вирок підлягає скасуванню у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі застосування більш суворого покарання.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 більш суворого покарання, що є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку відповідно до п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

При призначенні покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, апеляційний суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу ОСОБА_1 , який працює, вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, обставини які пом'якшують покарання, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та обставини, які обтяжують покарання, а саме рецидив злочину та призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Остаточне покарання Балибіну апеляційний суд призначає за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України, оскільки обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, протягом іспитового строку за вироком Лисичанського міськсуду Луганської області від 29.09.2015 року.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 418, 420 КПК України, апеляційний суд, -

З А С У Д И В :

Апеляційні скаргі першого заступника прокурора Луганської області Мички В.І. та прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської обл. ОСОБА_2задовольнити частково.

Вирок Лисичанського міськсуду Луганської області від 4.07.2016 р. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ст.185 ч.1 КК України покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за \

вироком Лисичанського міськсуду Луганської області від 29.09.2015 року та остаточно призначити покарання у вигляді 2 років шости місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

На вирок можуть бути подані касаційні скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий

Судді