Ухвала суду № 62025568, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Лазаренко М.С.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2016 рокусправа № 808/1087/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання Фірсік Д.Ю., з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р. у справі № 808/1087/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2015 року №0005021702.

В обґрунтування позову зазначив, що між ним та АТ ОСОБА_5 Аваль було укладено кредитний договір. Станом на 2013 рік за зазначеним договором існувала кредитна заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом та пенею (штрафами) за прострочення сплати кредитних платежів. Банком в односторонньому порядку без укладання будь-яких договорів було прийнято рішення про анулювання (прощення) заборгованості, у звязку з повним погашенням позивачем простроченої заборгованості. АТ ОСОБА_5 Аваль у 2013 році анулював пеню у розмірі 133 087,49 грн. Відтак, анульована (прощена) банком пеня в розмірі 133 087,49 грн., нарахована АТ ОСОБА_5 Аваль за вищевказаними кредитними договорами, не є доходом, отриманим як додаткове благо, у звязку з чим вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10.02.2015 року №0005021702.

Присуджено на користь ОСОБА_4 551, 20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин справи, що потягло за собою винесення необґрунтованого рішення, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами позапланової документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів громадянином ОСОБА_4 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 встановлено, що позивач не подав декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2013 рік, не відобразив дохід, отриманий від АТ ОСОБА_5 Аваль, а також самостійно не розрахував та не сплатив до бюджету податок з отриманого доходу.

Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів встановлено, що громадянином ОСОБА_4 у 2013 році отримано дохід у сумі 133 087, 49 грн. від АТ ОСОБА_5 Аваль за ознакою доходу 126 Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. Листом від 15.10.2014 АТ ОСОБА_5 Аваль повідомило, що в третьому кварталі 2013 року громадянинку ОСОБА_4 банком було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом у сумі 133087,49 грн., яке здійснювалось з повідомленням боржника про таке анулювання. У звязку з цим, позивачем безпідставно не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік та не задекларовано дохід, отриманий як додаткове благо, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 22395,47 грн. Отже, податкове-повідомлення рішення від 10.02.2015 року №0005021702 винесене контролюючим органом відповідно та у межах чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, 25 лютого 2011 року між ОСОБА_4 (позичальник) та АТ ОСОБА_5 Аваль (кредитор) був укладений кредитний договір №С-08-0000-134/23-1.

09 липня 2013 року позивач направив на адресу АТ ОСОБА_5 Аваль заяву, в якій просив здійснити йому прощення розрахованого розміру пені за кредитним договором №С-08-0000-134/23-1 від 25.02.2011 року (номер кредитного рахунку 22034151228) в розмірі 133087,49 грн. у звязку з повним погашенням простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 38701,38 грн.

Згідно з листом АТ ОСОБА_5 Аваль №Р4-В77/31-380 від 09.07.2012013, надісланим на адресу позивача, останньому було анульовано (прощено) заборгованість за пенею в розмірі 133087,49 грн. за кредитним договором №С-08-0000-134/23-1 від 25 лютого 2011 року. Також у вказаному листі АТ ОСОБА_5 Аваль повідомлено позивача про те, що вказана сума анульованого боргового зобовязання буде включена АТ ОСОБА_5 Аваль до податкового розрахунку доходу, нарахованого на користь позивача як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому боргове зобовязання було анульовано.

Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів громадянином ОСОБА_4 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №246/08-27-17-02-20-2941618231 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення підпункту д 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168.1 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 22395,47 грн., а також порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового Кодексу України, в результаті чого фізичною особою не надано до ДПІ у Комунарсьому районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік по строку 01.05.2014 року.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 10.02.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005021702, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 28164,34 грн., у тому числі: за основним платежем - 22395,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5768,87 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі іменується ПК України).

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України обєктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК України.

В силу абзацу д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, що діяла на момент анулювання (прощення) боргу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, серед іншого, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, абзац д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладено у наступній редакції: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі повязаних з повною або частковою переуступкою прав та обовязків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, що діяла на момент анулювання (прощення) боргу, та яка виключена Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71-VIII, що набрав чинності 01.01.2015 року) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу, в силу підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України. При цьому, нарахування пені є лише одним із засобів забезпечення виконання зобовязання перед банком.

Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як обєкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Тобто, отриманий дохід повинен бути реальним і таким, що можливо використати при реалізації прав, свобод та обовязків.

Факт того, що анульована (прощена) банком сума заборгованості позивача на суму 133087,49 грн. включає в себе лише пеню, відповідачем не заперечується та підтверджується листом АТ ОСОБА_5 Аваль №Р4-В77/31-380 від 04.07.2013 року.

Таким чином колегія суддів погоджується з тим, що прощена позивачу пеня не є його доходом, відповідно і додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то неустойка (в тому числі пеня) ним не отримується. Прощена кредитором сума пені не змінює свого призначення як способу забезпечення виконання зобовязання і не може вважатись додатковим благом для боржника.

Оскільки пеня нараховується банком за прострочення виконання зобовязань з повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, її списання (прощення) АТ ОСОБА_5 Аваль за його самостійним рішенням не є доходом платника податків, одержаним як додаткове благо, у розумінні підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, і як наслідок не є обєктом оподаткування згідно з абзацом д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005021702 від 10.02.2015 року, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 р. у справі № 808/1087/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 жовтня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 17 жовтня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_6