Ухвала суду № 62025483, 05.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 рокусправа № 804/547/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 804/547/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» до Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» (далі позивач) звернулось з позовом до Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06 червня 2013 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 360 314,38 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» було задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року касаційну скаргу Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судами попередніх інстанцій не досліджувалися питання, чи було фактично перевищено ліміт залишку готівки у касі підприємства, не зясовано протягом якого часу і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» до Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено в повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що під час судового розгляду було доведено факт порушення позивачем приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, та виявлення під час фактичної перевірки підприємства позивача видаткових касових ордерів та видаткової відомості, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписами одержувачів, що є підставою для додавання такої суми готівки до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено відповідні видаткові документи.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» подало апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року та задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відповідно до видаткових касових ордерів № 46 від 07.12.20212 р. на суму 260 617,50 грн., № 16 від 12.04.2012 р. на суму 72 500 грн. та платіжної відомості № 2-г за лютий 2013 року відповідні кошти були виплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що також підтверджується і підписами одержувачів коштів. Зазначає, що відповідачем були взяті до уваги та надано до суду першої інстанції копії чернеток видаткових ордерів та платіжної відомості, на що в процесі завірення копій не звернула уваги головний бухгалтер ОСОБА_3 Факт проставляння підписів на спірних документах підтвердили і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ГОСПОДАР (код ЄДРПОУ 30756013) перебуває на обліку Дніпродзержинській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Дніпродзержинська ОДПІ) як платник податків.

На підставі наказу ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2013р. №175 та направлень на проведення перевірки №255 та №256 від 25.04.2013р., а також відповідно до приписів ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 ПК України та інших нормативно-правових актів фахівцями Дніпродзержинської ОДПІ проведена фактична перевірка дотримання ТОВ ГОСПОДАР порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 25.04.2013р. за №110/04/36/23/3075601 (а.с.99-100 ОСОБА_3 2).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.2.8, п.2.9 ст.2 р.2, п.3.5 ст.3 р.3 постанови Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004р. №637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 680157,19 грн.

При цьому фахівці податкового органу фактично були допущені до перевірки головним бухгалтером ТОВ ГОСПОДАР ОСОБА_3, якій було вручено копію наказу ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2013р. №175 та направлення на проведення перевірки №255 та №256 від 25.04.2013р., про отримання яких остання розписалася у відповідній графі цих направлень (а.с.74,75 ОСОБА_3 2).

Від ознайомлення та підписання акта, складеного за результатами фактичної перевірки, головний бухгалтер ОСОБА_3 відмовилася, про що фахівцями податкового органу складено відповідний акт від 30.04.2013р. №000202 (а.с.76 ОСОБА_3 2).

На підставі висновків акта фактичної перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми С від 06.06.2013 р. №0001262230, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360314,38 грн. (а.с.7 ОСОБА_3 1).

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ГОСПОДАР було порушено приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, та з огляду на перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, податковим органом правомірно було застосовано фінансові санкції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320 (далі - Положення № 637), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з п. 2.9 Положення № 637 готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси.

Пунктом 2. 10 Положення № 637 передбачено, що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Пунктом 3.5 Положення № 637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Згідно з п.5.2 Положення № 637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Пунктом 5.10 Положення № 637 передбачено, що кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо їх було здано до банку в сумі, яка перевищує ліміт каси, не пізніше наступного дня (протягом операційного часу його роботи) або було використано підприємством (без попереднього здавання до банку та одночасного отримання з каси банку) не пізніше наступного дня на господарські потреби.

Відповідно до п.7.23 Положення № 637, для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Пунктом 7.24 Положення № 637 встановлено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватись бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються. У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит Одержав або Прийнято від не заповнюється (п.3.10 Положення № 637).

Згідно з п.3.12 Положення № 637 касові ордери або видаткові відомості відразу ж після отримання чи видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис Оплачено із зазначенням дати (число, місяць, рік). Приймання та видача готівки за касовими ордерами можуть здійснюватися лише в день їх складання.

Податковий орган, обґрунтовуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вказував на те, що на момент перевірки виявлено видаткові касові ордери № 16 від 12.04.2012 р., № 46 від 07.12.2012р., що не підписані одержувачем коштів ОСОБА_1, та платіжна відомість № 2-г за лютий 2013 року, яка не містить підпису одержувача коштів ОСОБА_2 В якості доказів відповідачем долучено копії вказаних документів, з яких вбачається, що ці копії засвідчені підписом посадової особи ТОВ ГОСПОДАР та печаткою цього підприємства, та в них відсутні підписи одержувачів коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.103-106 ОСОБА_3 2).

За позицією позивача, надані відповідачем докази, є неналежними, оскільки були зроблені фахівцями податкового органу під час проведення фактичної перевірки з чернеток, а не з оригіналів документів, що були наявні у ТОВ ГОСПОДАР, а головний бухгалтер ОСОБА_3 засвідчила ці копії своїм підписом та печаткою, не перевіряючи їх зміст, оскільки була налякана, а працівники податкової інспекції змусили її це зробити.

Натомість позивачем надано суду видаткові касові ордера № 46 від 07.12.2012 р. на суму 260617,50 грн. та № 16 від 12.04.2012 р. на суму 72500,00 грн., а також платіжна відомість № 2-г за лютий 2013 року, копії з яких долучені до матеріалів справи, та в яких містяться підписи усіх одержувачів коштів (дивідендів), зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.83, 219 ОСОБА_3 1, а.с.46 ОСОБА_3 2).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо не прийняття вказаних доводів тому, як позивачем не заперечується факт надання податковому органу завірених копій видаткових ордерів та платіжної відомості саме без підпису одержувачів. В той же час, ні показами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ні показами головного бухгалтера ОСОБА_3 в судовому засіданні не було беззаперечно доведено того, що відповідачу під час перевірки надавались саме чернетки відповідних документів, оскільки одержувачі не змогли підтвердити, коли саме ними отримувалися дивіденди, а бухгалтер, вважаючи, що податковим органом при перевірці було використано не ті документи, не скористався правом надати до контролюючого органу, вірні, на його думку, видаткові ордери та платіжну відомість, як то передбачено п. 44.7. ст. 44 ПК України. При цьому оригінали документів з підписами одержувачів були надані позивачем лише під час судового розгляду справи в суд першої інстанції, а відповідно до п. 44.6 ст. 44 зазначеного Кодексу у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з наказом № 53 від 01.03.2007 р. Про розмір встановленого ліміту залишку готівки в касі, директором ТОВ ГОСПОДАР ОСОБА_4 затверджено ліміт залишку готівки в касі з 01.03.2007 р. в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до відомостей касової книги (звіт касира) ТОВ ГОСПОДАР за 12.04.2012 року залишок готівки на початок робочого дня складав 14,92 грн., надходження за день 145 000 грн., з яких видано дивіденди у розмірі 72 500 грн. ОСОБА_5 та 72 500 грн. - ОСОБА_1 Оскільки вказана особа не змогла підтвердити факт отримання дивідендів за видатковим касовим ордером № 16 від 12.04.2012 р. на суму 72 500,00 грн., податковим органом правомірно було додано до залишку готівки за 07 квітня 2012 року суму у розмірі 72 500,00 грн. (а.с.81 ОСОБА_3 1)

Відповідно до касової книги (звіт касира) за 07.12.2012 року залишок готівки на початок робочого дня складав 10,47 грн., надходження за день 542 235 грн., з яких видано дивіденди у розмірі 260 617, 50 грн. та 21 000 грн. ОСОБА_5 та 260 617, 50 грн. - ОСОБА_1, решта виручки у розмірі 21 000 грн. була здана до банку ПУМБ. Оскільки видатковий касовий ордер № 46 від 07.12.2012 р. на суму 260 617, 50 грн. на час перевірки не був підписаний одержувачем та в ході судового розгляду позивачем не було спростовано даний факт, податковим органом правомірно було додано до залишку готівки за 07 грудня 2012 року суму у розмірі 260 617, 50 грн. (а.с.216 ОСОБА_3 1)

Згідно з касовою книгою (звіт касира) за 14.02.2013 року залишок готівки на початок робочого дня складав 15,35 грн., надходження за день 700000,00 грн., з яких видано дивіденди у розмірі 700 000 грн. ОСОБА_5 на рахунок 31, решта виручки у розмірі 21 000 грн. була здана до банку ПУМБ . В той же час, платіжна відомість № 2-г за лютий 2013 року не містила підпису ОСОБА_2, що не було спростовано під час судового розгляду, у зв'язку з чим податковим органом правомірно було до залишку готівки за вказаний день суму у розмірі 350 000 грн. (а.с.106 ОСОБА_3 2).

Отже, у вказані дати залишок готівки у касі позивача перевищив ліміт такого залишку, який встановлений наказом ТОВ ГОСПОДАР № 53 від 01.03.2007 р. Про розмір встановленого ліміту залишку готівки в касі у розмірі 1000,00 грн., а тому відповідачем, з урахуванням приписів статті 1 Указу Президента україни від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", вірно було застосовано до позивача штрафні санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

При цьому колегією суддів апеляційного суду відхиляються доводи позивача щодо порушення позивачем порядку проведення перевірки, оскільки фахівці податкового органу фактично були допущені до перевірки головним бухгалтером ТОВ ГОСПОДАР ОСОБА_3, якій було вручено копію наказу ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2013р. № 175 та направлення на проведення перевірки №255 та №256 від 25.04.2013 р., про отримання яких остання розписалася у відповідній графі цих направлень (а.с.74,75 ОСОБА_3 2).

Крім того, ТОВ ГОСПОДАР дії податкового органу по проведенню ними перевірки не оскаржувались.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 804/547/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» до Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко