Рішення № 62024778, 11.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 911/2617/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_1», м.Київ

до Публічного акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод», м. Миронівка

про стягнення 462748,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_1» (позивач) до Публічного акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод» (відповідач) про стягнення 462748,00 грн.

Провадження у справі №911/2617/16 порушено відповідно до ухвали суду від 16.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 06.09.2016 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.09.2016 року без поважних причин не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 22.09.2016 року.

21.09.2016 року позивачем на виконання вимог суду надано обґрунтований розрахунок позову, за яким сума пені за період шести місяців з дня прострочення зобовязання складає 12779,17 грн., 5850 грн. штрафу за прострочення до 30 календарних днів та 60060 грн. за прострочення понад 30 календарних днів.

Таким чином, згідно з наданими позивачем уточненнями, позовними вимогами є стягнення 195000 грн. попередньої оплати, 5850 грн. штрафу за прострочення до 30 календарних днів, 60060 грн. за прострочення понад 30 календарних днів та 12779,17 грн. пені.

В судовому засіданні 22.09.2016 року розгляд справи відкладався до 11.10.2016 року.

В судовому засіданні 11.10.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На виконання ухвали суду від 16.08.2016 року необхідні оригінали документів позивач надав для огляду у судовому засіданні.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.10.2016 року повторно не зявився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) був укладений договір поставки №9 від 20.06.2013 року. Згідно з п. 1.1 статті 1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідач зобовязується передати у власність позивача товар, згідно специфікації, що передбачена Договором «Вісь передня 4202-3000015 (ABS)», вільний від прав та претензій третіх осіб, а позивач зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Договору, орієнтована ціна Договору становить 195000 (сто девяносто пять тисяч) гривень 00 копійок з податком на додану вартість.

На підставі п. 4.3 статті 4 Договору, розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача на підставі виставленого останнім рахунку-фактури. Пункт 4.4 Договору встановлює, що за товар проводиться 100% передоплата на рахунок відповідача.

Пункт 5.2.5. статті 5 встановлює, що позивач зобовязаний оплатити товар у розмірі та термін, встановлені Договором.

Далі позивачем та відповідачем 20.06.2013 року підписана специфікація № 1(далі за текстом позову - Специфікація) від 20.06.2013 року до Договору, де визначений товар Договору, а саме: «Вісь передня 4202-3000015 (ABS), у кількості п'ятнадцять штук, загальною вартістю 195000 (сто девяносто пять тисяч) гривень 00 копійок з податком на додану вартість.». Після чого, позивачем, на користь відповідача, платіжним дорученням № 1054 від 17.07.2013 року проведено 100 % попередню оплату товару в сумі 195000 (сто девяносто пять тисяч) гривень з податком на додану вартість, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 17.07.2013 року, відкритому у ПАТ «УКРГАЗБАНК».

Як встановлює п. 6.3 статті 6 Договору, товар поставляється протягом 45 днів з моменту оплати, автотранспортом позивача.

Однак станом 01.07.2016 року товар за Договором не поставлений, відповідачем не виконані обовязки за Договором по постачанню товару згідно Специфікації у визначений строк, що істотно порушує Договір права та законні інтереси позивача, чим завдано значної шкоди. Внаслідок завданої цим шкоди позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до п. 9.1 статті 9 Договору у випадку порушення своїх зобовязань за Договором, сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством.

Пунктом 9.3 статті 9 Договору передбачено, що за затримку в поставці товару на строк до 30 календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

У звязку з чим, позивачем нараховано відповідачу 5850 грн. штрафу (згідно заяви про уточнення).

Пунктом 9.4 статті 9 Договору передбачено, що за прострочення поставки товару на строк понад 30 календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,2% за кожен день прострочення.

У звязку з чим, позивачем нараховано відповідачу 60060 грн. штрафу (згідно заяви про уточнення).

Як встановлено п. 9.6 статті 9 Договору, за порушення умов Договору відповідач крім штрафу сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочки.

У звязку з чим, з врахуванням п.6 ст. 232 ГК України та п. 9.6 статті 9 Договору позивачем нараховано відповідачу за період з 31.08.2013 року по 03.03.2014 року 12 779,17 грн. пені.

Стаття 265 Господарського кодексу України встановлює, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На підставі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, якщо порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що відповідачем не виконані зобовязання з поставки передплаченого позивачем товару на загальну суму 195000 грн., що є підставою для повернення відповідних коштів позивачу.

З наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій вбачається, що нарахування штрафу проведено у відповідності до фактичних обставин та умов Договору і відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування пені також проведено у відповідності до фактичних обставин та умов Договору і відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Таким чином, за наслідками розгляду спору уточнені позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі, що підлягає сплаті з уточнених позовних вимог, що складає 4105,34 грн. Решта, зайво сплаченого судового збору може бути повернута позивачу за його заявою в установленому чинним законодавством порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миронівський авто агрегатний Завод» (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул Коцюбинського, 10, код 05408591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОСОБА_1» (03124, м.Київ, б-р Івана Лепсе, 6, код 35122889) 195000 грн. попередньої оплати, 5850 грн. штрафу за прострочення до 30 календарних днів, 60060 грн. за прострочення понад 30 календарних днів, 12779,17 грн. пені та 4105,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 18.10.2016 р.