Ухвала суду № 62021574, 20.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., -розглянувши заяву Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Городище-Пустоварівський цукровий завод» до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 серпня 2016 року залишив без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року про повернення апеляційної скарги через не надання скаржником доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 214 КАС, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 23 вересня 2015 року (справа № К/800/40998/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що суд касаційної інстанції погодився з підставами повернення апеляційної скарги з мотивів не подання документа про сплату судового збору. У рішенні, наданому для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні, звільнив від сплати судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст статті

214 КАС, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.

Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Городище-Пустоварівський цукровий завод» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.А. Коротких

О.В. Кривенда