Ухвала суду № 62020337, 10.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26380/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 21 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії на підставі заяви її представника від 01 грудня 2015 року. Постанову суду в частині присудження виплати пенсії за віком у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність коштів для його сплати не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а достатні докази, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, відсутні. Апеляційну скаргу відповідача на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 21 червня 2016 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали судді цього ж суду від 27 липня 2016 року відповідачем повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності коштів для його сплати, через відсутність бюджетного фінансування.

Відмовляючи у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 88 КАС України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" та повертаючи апеляційну скаргу відповідачу на підставі частини 3 статті 108 КАС України і частини 3 статті 189 цього Кодексу у зв'язку з тим, що не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді про залишення її без руху, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 16 серпня 2016 року виходив з того, що достатні докази, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, відсутні. До того ж, клопотання про звільнення від сплати судового збору вже було розглянуто та в ухвалі судді цього ж суду від 27 липня 2016 року, зазначеним доводам відповідача надана належна правова оцінка. Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова отримало копію ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху 02 серпня 2016 року, однак у встановлений в ухвалі судді 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали строк, та станом на 16 серпня 2016 року недоліки не усунуло, судовий збір не сплатило.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу з підстав його несплати, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова відсутні кошти для сплати судового збору, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року № 190 затверджено бюджет Пенсійного фонду України, яким такі кошти не передбачені.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ю.В. Ільїних

Суддя Ю.К. Черпак