Ухвала суду № 62020124, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26605/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним, скасування рішення Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 21 квітня 2016 року № 24 та зобов'язання провести позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 17 червня 2010 року перебуває на обліку в Первомайському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

13 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013. До заяви про перерахунок пенсії позивач додав довідку від 05 квітня 2016 року № 50 про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії, непрацюючим державним службовцям відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865.

Однак, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку.

Згідно із статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 було передбачено, що перерахунок пенсії проводився виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям проведено з 01 грудня 2015 року. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено внести до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 зміни, а саме: пункт 4 виключити; абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Вказані зміни застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.

Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 і виключено пункт 4, яким було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки до правовідносин повинен застосовуватись закон або інший нормативно-правовий акт під час якого вони настали або мали місце, а з 01 грудня 2015 року заробітна плата, зокрема, на посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, була збільшена, то відмова відповідача у перерахунку пенсії є протиправною.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ільїних

Суддя Ю.К. Черпак