Ухвала суду № 62020057, 10.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26307/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про накладення штрафу,

встановив :

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту першого частини третьої статті 108 КАС України у зв’язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі судді цього ж суду від 20 травня 2016 року про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 3 статті 106 КАС України з підстав несплати судового збору.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу судді Яворівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв’язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

02 вересня 2016 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору через відсутність бюджетного фінансування.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, яка висловлена в ухвалі від 28 вересня 2015 року (справа № 21-5496а15), відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 88 КАС України та статті 8 Закону України “Про судовий збір”, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від встановленого законодавством обов’язку зі сплати судового збору, а достатні докази, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, відсутні.

Повертаючи апеляційну скаргу позивачу на підставі частини 3 статті 108 КАС України і частини 3 статті 189 цього Кодексу у зв’язку з тим, що не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді про залишення її без руху, суд апеляційної інстанції, в ухвалі від 12 вересня 2016 року, виходив з того, що згідно із поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області отримало копію ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху 22 серпня 2016 року, однак у встановлений в ухвалі судді 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали та станом на 12 вересня 2016 року недоліки не усунуло, судовий збір не сплатило.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу з підстав його несплати, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні кошти для сплати судового збору, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року № 190 затверджено бюджет Пенсійного фонду України, яким такі кошти не передбачені.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про накладення штрафу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак