Ухвала суду № 62019980, 13.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року м. Київ К/800/917/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Черпіцької Л.Т., Горбатюка С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно відмовив йому в перерахунку та виплаті пенсії на пільгових умовах із зарахуванням трудового стажу в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях у пільговому обчисленні, оскільки наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 року адміністративний позов задоволено: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням пільгового обчислення стажу; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні (кожний рік роботи за один рік шість місяців) ОСОБА_2 період роботи з 06.09.1975 року по 28.11.1987 рік, як трудовий стаж, вироблений в місцевостях прирівняних та в районах Крайньої Півночі; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням пільгового обчислення стажу з 06 лютого 2015 року.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги ОСОБА_2 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та з 06 березня 2008 року отримує пенсію за віком. Позивач працював у районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, а саме: у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, з 06.09.1975 рік по 28.11.1987 рік.

В червні 2015 року позивач звернувся до відповідача із вимогами провести перерахунок підвищення до пенсії з урахуванням того, що він працював в районах та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. Однак листом № 49/Ч-15 від 23.06.2015 року йому було відмовлено в обчисленні стажу у пільговому режимі з тих підстав, що у нього немає строкового трудового договору укладеного на період роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Вважаючи таку відповідь неправомірною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з доводами якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що наявність письмового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Згідно з п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п.п. «б» п. 7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, як вірно встановлено судами, трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою, архівною довідкою № 288 від 30.05.2003 року, довідкою № Ч-52 від 30.07.2004 року, які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджують постійну зайнятість на пільговій роботі, в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Отже суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що пільги, встановлені вказаними нормативними актами, не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не укладав з роботодавцем строковий трудовий договір, колегія суддів вважає безпідставними.

Факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці, а також відповідними довідками, що згідно із п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є достатніми документами для перерахунку пенсії.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: