Ухвала суду № 62019978, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/12713/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними,

встановила:

02 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області (далі - ГУ МВС), в якому просив: визнати протиправними дії ГУ МВС України в Донецькій області стосовно неознайомлення позивача під час звільнення зі службовим розслідуванням, дисциплінарним наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 1396 від 28 липня 2014 року, наказом ГУ МВС України в Донецькій області №300 о/с від 31 липня 2014 року та невидання трудової книжки й непроведення розрахунку; визнати незаконним дисциплінарний наказ ГУ МВС України в Донецькій області №1396 від 28 липня 2014 року в частині накладення стягнення у вигляді звільнення та наказ ГУ МВС України в Донецькій області №300 о/с від 31 липня 2014 року в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ; скасувати пункт дисциплінарного наказу ГУ МВС України в Донецькій області №1396 від 28 липня 2014 року в частині накладення стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; скасувати пункт наказу ГУ МВС України в Донецькій області №300 о/с від 31 липня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни); зобов'язати ГУ МВС України у Донецькій області видати новий наказ у день видачі трудової книжки щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за підпунктом 64 «ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»; стягнути з ГУ МВС України в Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з ГУМВС України в Донецькій області грошове забезпечення за фактично відпрацьований час з 01 серпня 2014 року по 01 вересня 2014 року; стягнути з ГУ МВС України в Донецькій області 20000 грн. завданої моральної шкоди.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року позов ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Донецькій області в частині позовних вимог про стягнення 20000 грн. завданої моральної шкоди залишено без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області №1396 від 28 липня 2014 року в частині накладення стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ; визнано незаконним та скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області №300 о/с від 31 липня 2014 року щодо звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ; зобов'язано ГУ МВС України в Донецькій області видати наказ у день видачі трудової книжки про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; стягнуто з ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01 серпня 2014 року по 01 серпня 2015 року виходячи із розрахованого судом розміру грошового забезпечення за цей період в сумі 34168 грн. 63 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи постанову від 21 січня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду із зазначеним позовом позивачем пропущено з поважних причин, оскільки, з дисциплінарним наказом від 28 липня 2014 року № 1396, який слугував підставою для винесення наказу про звільнення позивача № 300о/с від 31 липня 2014 року, позивач на момент подання позову не був ознайомлений. Крім того, позивачу на момент звернення до суду не видано трудову книжку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу ГУ МВС України в Донецькій області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року скасовано, а позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУ МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування пунктів дисциплінарного наказу та наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошового забезпечення за фактично відпрацьований час залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач достеменно знаючи про своє звільнення з органів внутрішніх справ в квітні 2015 року, а саме з отриманого ним листа відповідача від 18 березня 2015 року вих. № 10/1406, не звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів в місячний строк.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду апеляційної інстанцій скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ у Червоногвардійському РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 28 липня 2014 року №1395 «Про призначення службового розслідування» у зв'язку з отриманням 18 липня 2014 року відомостей із, зокрема, Макіївського МУ ГУМВС в області, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками органів внутрішніх справ ГУМВС в області.

3a результатами проведеного службового розслідування 28 липня 2014 року начальником ГУМВС України в Донецькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення моральних норм, службової дисципліни окремими працівниками ОВС Донецького, Макіївського МУ, ВК та ПС УКЗ ГУМВС в області, Єнакіївського, Торезького, Харцизького MB, відділу швидкого реагування «Сокіл», УБОЗ СБСМ «Грифон», ЛВ в аеропорту Донецьк ГУМВС області.

28 липня 2014 року відповідачем винесено наказ №1396 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС Донецького, Макіївського МУ, ВК та ПС УКЗ ГУМВС в області, Єнакіївського, Торезького, Харцизького MB, відділу швидкого реагування «Сокіл», УБОЗ СБСМ «Грифон», ЛВ в аеропорту Донецьк ГУМВС області та покарання винних», яким, зокрема, за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилось у відмові прибути у важкий для країни час до м. Маріуполя за усним наказом керівництва ГУМВС України в області для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа, звільнено з органів внутрішніх справ оперуповноваженого сектору карного розшуку Червоногвардійського РВ Макіївського МУ капітана міліції ОСОБА_2

Зазначений наказ реалізовано наказом ГУМВС України в Донецькій області від 31 липня 2014 року №300о/с, яким капітана міліції ОСОБА_2 оперуповноваженого сектору карного розшуку Червоногвардійського РВ Макіївського МУ звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «є» Положення (за порушення дисципліни) з 31 липня 2014 року.

Вважаючи вказані рішення та дії суб'єкта владних повноважень незаконними позивач звернувся за захистом свого порушеного права в суд.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження рішень відповідача, пов'язаних з проходженням та звільненням позивача з публічної служби 02 жовтня 2015 року.

Про звільнення з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Червоногвардійського районного відділу Макіївського міського управління з 31 липня 2014 року наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 31 липня 2014 року №300 о/с за пунктом 64 «є» ( за порушення дисципліни) дізнався в березні-квітні 2015 року. Вказана обставина не є спірною між сторонами.

Підставою поважності пропуску строку звернення до суду першої інстанції позивачем зазначено його неознайомлення з дисциплінарним наказом від 28 липня 2014 року №1396, який передував виданню наказу №300 о/с від 31 липня 2014 року про звільнення останнього.

Позивач дізнався про те, що його звільнено, як він особисто зазначив в позовній заяві, ще в жовтні 2014 року. Підстави звільнення йому стали відомі з отриманого ним листа від відповідача від 18 березня 2015 року вих.№10/1406 в березні-квітні 2015 року

Встановлено, що позивач, знаючи про звільнення з органів внутрішніх справ в квітні 2015 року, не звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів в місячний строк.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що представник позивача в судах першої та апеляційної інстанцій не навів жодної причини, з якої позивач не міг звернутися до суду з адміністративним позовом в місячний строк з квітня 2015 року.

Посилання позивача в позовній заяві, що відповідач не ознайомив його з матеріалами службового розслідування та дисциплінарним наказом №1396 від 28 липня 2014 року, який є підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач за приписами ст.99 КАС України знав про те, що його звільнено з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною другою зазначеної статті визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач відповідно до приписів ч.3 ст. 99 КАС України повинен був звернутися до суду в місячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому висновки суду першої інстанції, щодо поважності пропуску ОСОБА_2 строку на звернення до суду, є помилковими.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

Ю.К. Черпак