ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Зосименко О.М.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
УХВАЛА
іменем України
"11" жовтня 2016 р. Справа № 295/4643/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
позивача та представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "16" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. ,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області від 25.02.2016 № 91/т-8 щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки 18/112 вих. від 16.02.2016 р., виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії (грудень 2008 року), у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді заступника прокурора Житомирської області у сумі 29949,15 грн., зазначеної у довідці 18/112 вих. від 16.02.2016 р., виданої прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії та зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення.
Позов обґрунтовано тим, що з грудня 2001 року позивачу призначено пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% середнього заробітку. Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015р., довідки прокуратури Житомирської області від 16.02.2016 року №18/112, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі із заявою про перерахунок пенсії із розрахунку 90% місячного заробітку на момент звернення із заявою. Однак, відповідач необґрунтовано відмовив в перерахунку пенсії.
Судом першої інстанції допущено заміну відповідача на Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постановою Богунського районного суду міста Житомира в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували. Просили відмовити в її задоволенні. Вважають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону Україну "Про прокуратуру" у розмірі 90 відсотків заробітної плати.
19.02.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням довідки прокуратури Житомирської області №18/112 від 16.02.2016, в якій зазначено, що заробітна плата на 01.12.2015 згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 складається: основний оклад 3488,00 грн., класний чин 135,00 грн., вислуга років 1449,20 грн., щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески 18705,77 грн.. Доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важливої роботи - 4564,98 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 803,10 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб - 803,10 грн., а всього становить 29949,15 грн.(а.с.13) .
Листом від 25.02.2016 року (а.с.15) Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України не визначено порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури. Відповідач зазначив, що ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратила чинність, а тому немає підстав для перерахунку пенсії прокурорам.
Колегія суддів зазначає, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії та не впливають на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України "Про прокуратуру".
Згідно ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
Положеннями ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Позивач в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на правову позицію Верховного Суду України, яку викладено у постанові від 10.12.2013 по справі №21-348а13, де суд дійшов правового висновку, що внесені Законом №3668-VI зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII.
Проте колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарг, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення у 2001 році за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права).
Згідно із частиною 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"» №1789-ХІІ, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення : Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (19.02.2016) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами
Посилаючись в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України (постанова від 10.12.2013 справа № 21-348а13), позивач не звернув уваги на те, що спірні правовідносини у справі № 21-348а13 виникли у листопаді 2012, коли підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювалися частинами 13 та 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті). Таким чином, нормами матеріального закону було визначено умови та порядок перерахунку пенсій, які призначені працівникам прокуратури.
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тож колегія суддів приходить до висновку, що відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "16" травня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" жовтня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Перемоги,55, м.Житомир,10003
- ,
Судове рішення № 62018988, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/4643/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: