Постанова № 6201832, 16.04.2009, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

2-а-100/0514-09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Канурної О.Д.

при секретарі Черкасової О.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною, стягнення недоплаченої суму допомоги при народженні дитини,

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду з позовом до УПСЗН Добропільської міської Ради про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною, стягнення недоплаченої суму допомоги при народженні дитини.

04.03.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду з доповненими позовними вимогами.

В обгрунтування позових вимог, які підтримала в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона 28 вересня 2007 року народила доньку ОСОБА_3, у зв’язку з чим була поставлена на облік як мати, що здійснює догляд за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Вважає, що відповідно до ст.ст. 10,13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вона має право на одноразову допомогу при народженні та щомісячну грошову державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців. Розмір допомоги складає: 463 грн. (прож.мін. за вересень 2007 р. ) х 22,6 = 10463,80 грн. Одноразова допомога при народженні дитини була призначена у розмірі 8500 грн., з яких 3400 грн. сплачено одноразово, а решта з жовтня 2007 р. по вересень 2008 року по 425 грн. Тому недоплата допомоги при народженні дитини складає: 10463,80 грн. – 8500 грн. = 1963,80 грн.

Також вважає, що згідно ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку повинна була виплачуватися їй у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Але в порушення вищевказаного закону, грошова допомога на дитину з листопада 2007 року надавалась їй не в повному розмірі. Так, в листопаді 2007 року їй було виплачено 28,73 грн., в грудні 2007 року – 110,88 грн. З 1 жовтня 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років був встановлений у розмірі 470 грн. Таким чином, недоплата щомісячної допомоги на дитину склала:

За листопад 2007 року – 470 грн. :30 дн. = 15,66 грн. х 8 дн. – 28,73 грн. = 96,55 грн.

За грудень 2007 року – 470 грн. – 110,88 грн. = 359,12 грн.

Всього їй за листопад-грудень 2007 року з вини відповідача недоплачено грошової допомоги на суму 455,67 грн.

18 грудня 2008 року позивач зверталася до відповідача щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною, але отримала відмову.

Просить суд поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму допомоги при народженні дитини в розмірі 1963,80 грн., стягнути недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період листопад-грудень 2007 року в розмірі 455 грн.67 коп.

Представник відповідача – юрист-спеціаліст 1 категорії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради ОСОБА_2, діюча на підставі доручення, в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини – у розмірі 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому КМУ; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ. Зазначене не суперечить ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки статтею 4 вказано, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Згідно ст.95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та ЗУ «Про Державний бюджет України». Стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» суперечать Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тому у даному випадку застосовуватись не може. У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Тому посилатися лише на основний Закон не можливо, оскільки фінансове його втілення забезпечується саме ЗУ про Державний бюджет на відповідний рік. Виходячи з цього Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме ст.ст.56,71, було призупинено дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та передбачено відповідний обсяг видатків, які позивач отримувала у 2007 році у повному обсязі.

Щодо рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, з приводу неконституційного обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», то слід вважати, що законодавством України не визначено додаткових вимог стосовно виконання цього рішення. Змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не прийнято.

Як повідомляє Міністерство фінансів України та Міністерство праці та соціальної політики України щодо порядку застосування норм рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, показники Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» сформовано на підставі чинної нормативно-правової бази та повністю розподілено між головними розпорядниками бюджетних коштів. Витрати, пов’язані з задоволеннями судами позовних заяв отримувачів пільг та компенсацій згідно з рішенням Конституційного Суду України, не враховані в вищевказаному законі. Тому взяття зобов’язань щодо проведення соціальних виплат згідно з цим Рішенням можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.

Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, як розпорядник бюджетних коштів самого нижчого рівня, здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністартивного суду, а за ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенню позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради наполягає у відмові задоволення позову за 2007 рік у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Просить суд відмовити позивачу у задоволенні її вимог.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьмі», Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 .

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.3).

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.І ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В судовому засіданні ОСОБА_1 не надала доказів про пропущення строку звернення до суду з поважних причин. Суд вважає незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

Із пояснень в судовому засіданні позивача, а також представника Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради вибачається, що позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату недоотриманої допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку тільки 18.12.2008 року (а.с.16), тому підлягають задоволенню вимоги позивача про перерахунок допомоги з 18.12.2007 року по 31.12.2007 року.

Згідно ст.13 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» позивач має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як мати, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 5 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання.

У зв’язку з цим позивач звернулася до УПСЗН Добропільської міської ради і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Частиною 1 ст.14 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається, згідно ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 жовтня - 470 грн. Як вибачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача допомога позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році здійснювалась і виплачувалась на підставі Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою КМУ № 13 від 11.01.2007 року. Згідно вказаного Порядку, а саме п.9 передбачалось, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму.

З таким висновком представника відповідача суд погодитись не може, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд вважає, що вищевказаний порядок відповідач повинен був застосовувати як механізм призначення та виплати зазначеної допомоги, а не як акт, який визначає розмір допомоги, оскільки мінімальний розмір допомоги був визначений ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні питання про розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в 2007 році відповідач повинен був застосовувати саме ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно до п.3 рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення пункту 7 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», визнанні неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Враховуючи те, що відповідачем були здійснені виплати допомоги в неповному обсязі суд вважає, що з відповідача слід стягнути не виплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 18.12.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 162,12 грн., виходячи із розрахунку:

470 грн. -110,88: 31 дн. = 11,58 грн. х 14 дн. = 162,12 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Щодо вимог виплати не донарахованої одноразової допомоги при народженні дитини, то суд вважає, що у задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки положення статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» не були визнані в цій частині неконституційними.

Керуючись ст.3, 22, 49 Конституції України, ст.ст. 70, 71, 94, 159-163 КАС України, ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», ст.ст. 40-43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради (р\рахунок 35416025001528 банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25954002) за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 162,12 (сто шістдесят дві грн.) 12 коп.

Стягнути з Добропільського міського бюджету на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 3,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя О.Д.Канурна