Ухвала суду № 62017947, 13.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р. Справа № 876/5634/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Богаченка С. І.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Бадівської О.О.

представника позивача - Рождественської Л. П.

представника відповідача - Попадюк Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року по справі за позовом Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року Державне підприємство "Старосамбірське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Старосамбірське лісомисливське господарство") звернулось в суд з позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення податкових повідомлень-рішень від 06 липня 2015 року №0000512200, №0000612200, №0000572200, №0000602200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 06 липня 2015 року №0000512200, №0000612200, №0000572200, №0000602200.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що контрагент позивача компанія «Zortex Businesss LLP» з 15 липня 2014 року ліквідована, а відтак, поставка товару позивачем після вказаної дати здійснювалася невідомому нерезиденту. Тому, податковий орган вважає, що додатки до контракту, укладені між позивачем та фірмою «Zortex Businesss LLP», порушують норми Закону України «Про міжнародне приватне право», а отже не мають жодних правових наслідків, а отримані за даними додатками до контракту кошти є безповоротною фінансовою допомогою.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю доповідача, осіб, що беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Самбірською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2015 року.

19 червня 2015 року за результатами перевірки було складено акт №310/2200/00992421, згідно з яким податковим органом встановлено порушення:

- п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року№138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"; ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 207 Цивільного кодексу України - по проведених взаєморозрахунках із фірмою-нерезидентом «Zortex Businesss LLP», ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по проведених взаєморозрахунках із фірмою-нерезидентом «Zortex Businesss LLP».

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на те, що позивачем протиправно не відображено в податковій звітності отриману безповоротну фінансову допомогу в сумі 1186727 грн. за результатами проведення господарських операцій з компанією «Zortex Business LLP» після 15 липня 2014 року, оскільки з вказаної дати згідно з інформацією з офіційного сайту Великобританії - CompaniesHouse, фірма «Zortex Business LLP» ліквідована з 15 липня 2014 року (стан підприємства «dissolved»).

06 липня 2015 року, на підставі вищезазначеного акта перевірки Самбірською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області було складено податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2015 року: №0000512200, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 243147,01 грн.; №0000612200, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 170 грн.; №0000572200, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 320416,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 213611,00 грн. та штрафними санкціями - 106805,5 грн.); №0000602200, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 182458,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 145967 грн. та штрафними санкціями - 36491,75 грн.).

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та компанією "Zortex Business LLP" було укладено контракт №804/00992421/10-2013/09 від 16 жовтня 2013 року, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує (згідно Правил ИНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) пиловник буковий (далі "товар") в кількості 1000 м.куб.

Згідно умов контракту платіж за реалізовану партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок Продавця, поставка товару здійснюється на умовах СРТ, м.Одеса. Умовами контракту визначено, що зміни та доповнення до контракту дійсні тільки в тому випадку, якщо вони зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання даного контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності одної оригінальної печатки.

До умов вище вказаного контракту вносились зміни та доповнення відповідно до умов додаткових угод №1 від 01 листопада 2013 року, №2 від 27 грудня 2013 року; №3 від 03 січня 2014 року; №5 від 17 лютого 2014 року; №6 від 26 лютого 2014 року; №7 від 28 лютого 2014 року; №8 від 28 березня 2014 року; №9 від 31 березня 2014 року; №10 від 31 березня 2014 року; №11 від 02 червня 2014 року; №12 від 10 червня 2014 року; №13 від 01 липня 2014 року; №14 від 07 серпня 2014 року; №15 від 13 серпня 2014 року; №16 від 07 жовтня 2014 року; №17 від 28 жовтня 2014 року; №18 від 28 грудня 2014 року; №19 від 14 січня 2015 року; №20 від 28 лютого 2015 року; №21 від 30 грудня 2014 року; угода №22, від 23 березня 2015 року, №23 від 24 березня 2015 року.

Як видно з додатку №17 від 28 жовтня 2014 року, оплату по даному контракту може здійснювати компанія Interline Management L.P.

На виконання умов контракту на кожну партію товару Продавець надав Покупцю пакет супроводжуючих документів, що підтверджується долученими до матеріалів справи специфікаціями та рахунками-фактурами. Здійснення експорту лісоматеріалів підтверджується митними деклараціями з відбитками печаток митного органу На підтвердження проведених взаєморозрахунків ДП "Старосамбірське лісомисливське господарство" та ZORTEX BUSINESS LLP (Великобританія) позивачем представлено меморіальні ордери.

Згідно з статтею 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 того ж Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 25 того ж законодавчого акту особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 ст. 3 цієї ж Конвенції визначено, що термін "компетентний орган" означає, у відношенні Сполученого королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно з п. 103.5 ст. 103 Податкового кодексу України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що покликання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2015 року №630/17-200-490 "Щодо перевірки компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" та на інформацію із сайту Великобританії companieshouse.gov.uk як на доказ ліквідації компанії ZORTEX BUSINESS LLP з 15 липня 2014 року є необґрунтованими.

Як видно з Протоколу зборів партнерів Компанії «Zortex Businesss LLP», United Kingdom від 14 липня 2014 року відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Дані обставини свідчать про те, що Компанія «Zortex Businesss LLP» ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.

Як видно з акту перевірки, відповідно до банківських виписок позивачем отримано від компанії «Zortex Businesss LLP» 15 липня 2014 року кошти в оплату в сумі 175416,20 грн. та від компанії Interline Management L.P. кошти в оплату за «Zortex business LLP» на розрахунковий рахунок 27 серпня 2014 року - 207308,9 грн., 03 листопада 2014 року - в сумі 243216 грн, 03 грудня 2014 року - 151256,40 грн., 17 грудня 2014 року - 393731, 07 грн., які відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.10 ст. 137 цього ж Кодексу суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Податковим органом жодних порушень щодо оформлення первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ДП "Турківське лісове господарство" з вказаним вище нерезидентом не виявлено.

Факт реального постачання товару відповідно до укладених контрактів підтверджується первинними документами встановленої форми.

Слід зазначити, що про законність взаємовідносин із компанією «Zortex Businesss LLP» свідчить й те, що після 15 липня 2014 року цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України.

Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «Zortex Businesss LLP» як до, так і після 15 липня 2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями вантажно-митних декларацій.

Виходячи з даних обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що твердження відповідача про ліквідацію компанії «Zortex Businesss LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо встановлено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

У відповідача не було підстав для кваліфікації суми 1186727 грн як безповоротної фінансової допомоги відповідно до вимог пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік є необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем частини чистого прибутку (доходу) слід зазначити наступне.

Так, згідно з пп. 17 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Відповідно до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:

30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;

15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги в сумі 1186727 грн, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

Що стосується правомірності нарахування позивачу пені за порушення строків повернення валютної виручки та порушення порядку декларування валютних цінностей по взаєморозрахунках з контрагентом-нерезидентом «Zortex Busines LLP», слід зазначити наступне.

Згідно п. 1 ст. 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку, продовжується у цій нормі, потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього ж Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків передбачених ст. 1 цього Закону у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з позицією відповідача компанія-нерезидент «Zortex Busines LLP» ліквідована 15 липня 2014 року, а тому усі платежі після 15 липня 2014 року здійснені за непоставлений позивачем товар, у зв'язку з чим допущено порушення строків повернення валютної виручки та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Такий висновок є безпідставним, з огляду на помилковість тверджень відповідача про ліквідацію фірми «Zortex Businesss LLP» 15 липня 2014 року. Усі платежі по вантажно-митних деклараціях після 15 липня 2014 року здійснені за поставлений позивачем товар та без порушення строків повернення валютної виручки та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Отже, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.195, ст. 196, ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року по справі № 813/3763/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя А.І. Рибачук

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 13 жовтня 2016 року.