Рішення № 62015598, 29.09.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9212/15-ц

пр. № 2/759/300/16

29 вересня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 в червні 2015 року заявили позов про припинення права власності ОСОБА_3 на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 з виплатою грошової компенсації.

На забезпечення позову ОСОБА_1 внесла на депозит суду 298625 грн.

Позов мотивований тим, що сторони є співласниками квартири, відповідач понад два роки в квартирі не проживає, участі в її утриманні не приймає, частка відповідача в праві власності на квартиру не значна, виділити цю частку в натурі неможливо, користуватись квартирою спільно сторони не можуть, через напружений характер взаємин.

Позивачі та їх представник ОСОБА_4 на вимогах позову наполягали, просили їх задовольнити за підстав наведених в позовній заяві.

ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову, але визнав, що спільне проживання сторін в спірній квартирі неможливе, і заявив, що готовий відступити свою частку в праві власності на квартиру за 350000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_5 просив в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю, і пояснив, позбавлення права на частку квартири завдасть відповідачу істотної шкоди, оскільки іншого житла на праві власності він не має, придбати рівноцінне майно не може, а також вказав на те, що сторони не позбавлені можливості спільно користуватись квартирою, пославшись на рішення суду про встановлення порядку користування квартирою.

Судом встановлено таке.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, що видане 31.01.1994 року Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва та свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. 23.04.2012 року за реєстровими №№4-541, 4-543, квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить: ОСОБА_3 - 3/8 часток; ОСОБА_1 - 3/8 часток; ОСОБА_2 - 1/4 часток.

За технічним паспортом квартира має загальну площу 46,1 кв.м. і складається з двох житлових кімнат площею 10,5 кв.м. та 17,2 кв.м. і допоміжних приміщень: кухня, коридор, санвузол, кладова, квартира має вихід на лоджію.

За результатами проведеної в рамках справи на задоволення клопотання сторони відповідача оціночно-будівельної експертизи, ринкова (дійсна) вартість квартири АДРЕСА_1 становить 796334 грн., вартість 3/8 частки квартири складає 298625 грн., виділи 3/8 частки квартири в натурі неможливо (див. висновок експерта КНДІСЕ від 09.06.2016р. №18280/15-43).

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї,

суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України в постанові від 15.05.2013р. (справа №6-37цс13) висловив правову позицію про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявності будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст.365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Сторонами не заперечується і знаходить своє підтвердження доказами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з жовтня 1980р. по квітень 2013р., ОСОБА_2 є їх сином, ОСОБА_3 створив нову сім'ю і з 2014 року постійно проживає в службовій квартирі дружини в м. Біла Церква Київської області, в новій сім'ї у нього народилась дочка, ОСОБА_2 також створив сім'ю і разом з дружиною проживає в спірній квартирі.

Крім того, відповідачем не оспорюється те, що він з 2014 року участі в утриманні спірної квартири не приймає та те, що сторони не можуть проживати разом, через вкрай напружені відносини.

Доказів про те, що відповідачу чинились перешкоди в користуванні квартирою суду не надано.

При цьому, посилання сторони відповідача на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, яким визначено порядок користування сторонами спірною квартирою, як на підставу того, що він вживав заходи на врегулювання майнового спору між сторонами, суд відхиляє, оскільки позов їм заявлено вже після того, як було відкрите провадження в цій справі, при цьому вимог про усунення перешкод в користуванні квартирою ним не заявлялось. Фактично, з огляду на позицію відповідача щодо дійсного спору, позов про встановлення порядку користування квартирою, на думку суду, було заявлено відповідачем з метою створення доказової бази в обґрунтування заперечень вимог позивачів у цій справі.

Висновок експертизи, щодо вартості спірного майна, відповідачем під сумнів не поставлено.

Той факт, що відповідача не влаштовує визначена експертом вартість, не вказує на те, що його інтересам та членам його сім'ї буде завдано істотної шкоди.

Інших доказів в обґрунтування заперечень відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право власності ОСОБА_3 на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 слід припинити з виплатою йому грошової компенсації, за підстав того, що спільне володіння і користування майном є неможливим, і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї, тобто на підставі відповідних приписів ст. 365 ЦК України.

Отже, позов підлягає задоволенню.

За такого рішення, понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на розгляд справи, мають бути їй компенсовані відповідачем відповідно і на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

встановив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/16 частки квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІН ) на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2) 298625 (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. компенсації за відступлення 3/8 частки квартири АДРЕСА_1, шляхом перерахування з депозитного рахунку Святошинського районного суду м. Києва (р/р 37315001003040 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, ЄДПРОУ 02896733) грошових коштів, зарахованих ОСОБА_1 за платіжним дорученням №284252895 від 08.07.2015р. в сумі 282350 грн. 51 коп. через ПУАТ «Фідобанк» (м.Київ), та за квитанцією №0.0.606444761.1 від 25.08.2016 року в сумі 16274 грн. 49 коп. через Відділення «Борщагівське» філії «Київсіті» ПАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) 2822 (дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 28 коп. на відшкодування судових витрат.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинськийрайонний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.