Ухвала суду № 62005116, 23.09.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5983/16-ц

Провадження №2-з/405/20/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2016 року. Суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді обєктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді, зазначаючи на обгрунтування позовних вимог, що квартира №83 по вул.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді була придбана ними (сторонами) в період шлюбу, право власності було зареєстровано за відповідачем, 10 червня 2016 року рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда визнано квартиру особистою приватною власністю відповідача, разом з тим, зазначене майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості, внаслідок його (позивача) особистих трудових та грошових затрат, догляді за цим майном та його утриманні, та, у разі спору, може бути за рішенням суду визнана обєктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 подана заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді, зазначивши на обгрунтування заяви, що позивачу ОСОБА_1 стало відомо про наміри відповідача ОСОБА_2 відчужити зазначену квартиру, при цьому, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вважає, що зазначений вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не порушить право відповідача на користування зазначеною квартирою, а лише обмежить її (відповідача) право на відчуження зазначеної квартири до розгляду справи по суті.

Заява про забезпечення позову розглянута відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, при цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому зазначені обставини та докази їм повинні бути викладені заявником в заяві про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, при цьому згідно з ч.3 зазначеної статті, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

З заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про забезпечення позову вбачається, що обрано вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинского), 19 у м.Кіровограді, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Необхідність вжиття забезпечення позову обраним вище способом, в заяві представник позивача зазначив про наміри відповідача відчужити вищевказане майно, що, в свою чергу, ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

З аналізу положень статей 151, 152 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

Відповідно до матеріалів, доданих позивачем до позову, зокрема, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2016 року, вбачається, що обєкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №2494.

Крім того, рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.06.2016 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 27.07.2016 року, за ОСОБА_2 визнано право особистої приватної власності на квартиру №83, розташовану за адресою м.Кіровоград, вул.Чміленка (Дзержинського), 19.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення на стадії його виконання виконавчою службою.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, приймаючи також до уваги, що між сторонами дійсно існує спір, при цьому, відповідач ОСОБА_2, за якою зареєстровано право приватної власності на квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді, та за рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2016 року зазначену квартиру визнано особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_2, в свою чергу, предметом позовних вимог позивача є визнання зазначеної квартири обєктом спільної сумісної власності подружжя, та визнання, в звязку з попередньою позовною вимогою, за позивачем право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, що, в свою чергу, може свідчити про вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження зазначеного обєкту нерухомого майна до ухвалення рішення суду, та є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання можливого рішення суду, на підставі чого та з урахуванням відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача позовним вимогам, необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а так само забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді, яка належить відповідачу ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.151, 153, 293, 294 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_5 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності, шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру №83 по вул.В.Чміленка (вул.Дзержинського), 19 у м.Кіровограді, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №2494.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом пяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова