Постанова № 62004571, 11.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9394/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: Корсун Ю.Ю. - представник.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016

у справі № 910/9394/16 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 8 095,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про збитки в розмірі 8 095,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Залізницею було здійснене перевезення вантажу за договором від 30.12.2013 № УПр14/28/162, укладеним між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", як постачальником. У результаті перевезення було встановлено факт нестачі у напіввагонах №№ 67873901, 66751835, 66243627, що зафіксовано шляхом складання комерційних актів від 30.10.2015 БН № 724379/1311, БН № 724380/1312 та БН № 724381/1313.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі №910/9394/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 8 095,51 грн. задоволено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 8 095,51 грн. збитків, а також 1 378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі №910/9394/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити неналежного боржника Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на належного - Державне підприємство "Донецька залізниця".

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б. та ОСОБА_1

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2016 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2016.

29.08.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін апеляційну скаргу, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розпорядженням №09-52/4958/16 від 21.09.2016 начальника відділу Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із звільненням у відставку та припиненням повноважень судді ОСОБА_1 відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9394/16.

Відповідно до протоколу повторної автоматичної зміни складу колегії суддів, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 910/9394/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В, суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до провадження.

В судове засідання, призначеному на 22.09.2016, повноважний представник позивача не з'явився. Представник відповідача не заперечував проти відкладення розгляду справи для детального вивчення справи новою колегією суддів та у зв'язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на 11.10.2016.

В судовому засіданні, призначеному на 11.10.2016, представник відповідача надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її в повному обсязі.

11.10.2016 представники позивача у вказане судове засідання не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2013 на виконання умов договору УПр14/28/162 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) та Комбінатом (покупець), згідно залізничної накладної № 51522241 від 24.07.2014 у напіввагонах №№ 67873901, 66751835, 66243627 на станцію Маріуполь-Сортувальний доставлено вантаж (антрацит), вантажовідправник - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", вантажоодержувач - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

30.10.2015 вантаж було видано на станції призначення з комерційними актами БН № 724379/1311, БН № 724380/1312 та БН № 724381/1313, які свідчать про недостачу вантажу, а саме: у напіввагоні № 67873901 - 3460 кг, у напіввагоні № 66751835 - 5100 кг та у напіввагоні № 66243627 - 3190 кг. Таким чином загальна вартість недостачі вантажу становила 8 095,51 грн., враховуючи недостачу через природні втрати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 104 ЦК України та частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", припинення у разі злиття юридичних осіб вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" урегульований особливий порядок утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до преамбули вказаного Закону зазначений нормативно-правовий акт визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Частиною 2 розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону передбачено, що утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частинами 6, 7 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання зазначеного Закону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 (опублікована в Урядовому кур'єрі, 2014, 07, 04.07.2014 № 118), було утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Зі змісту положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 вбачається, що всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців" моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, передбаченому, тобто запису про припинення юридичної особи.

Таким чином, у відповідності з цивільним законодавством при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з ЄДР.

Отже, сама по собі вказівка в Законі та постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, а також Статуті про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах щодо ПАТ "Укрзалізниці" Вищого господарського суду України у справі № 905/50/16 від 14.06.2016, 905/2470/15 від 23.02.2016, 34/16 від 15.12.2015, не допустивши правонаступництва без надання первинних передавальних документів та без виключення підприємства з єдиного державного реєстру.

Разом з тим, у вказаній вище постанові Кабінету Міністрів України а саме, в пункті 5 визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Враховуючи вищевикладені нормативно-правові акти вбачається, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця", їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції. Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Оскільки, між ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Укрзалізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від ДП "Донецька залізниця" всіх прав, активів і зобов'язання і боргів в статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", останнє не набуло прав та зобов'язань Державного підприємства "Донецька залізниця".

Тому, ПАТ "Укрзалізниця" є неналежним відповідачем (боржником), оскільки не є правонаступником ДП "Донецька залізниця", так як Державне підприємство "Донецька залізниця" залишається юридичною особою і з Єдиного державного реєстру не виключене.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що єдиною підставою для правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов'язується з днем внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На момент звернення з апеляційною скаргою боржник - Державне підприємство "Донецька залізниця" з єдиного державного реєстру не виключене, тобто залишається бути юридичною особою, маючи таким чином цивільну правоздатність.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що, в свою чергу, позбавило права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/9394/16 є необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню, в позові слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/9394/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/9394/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (код ЄДРПОУ 00191129, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Левченка, 1, 10,87504) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 1515,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу виконавчого документа доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9394/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська