Рішення № 62002235, 07.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2016 р.

Справа № 916/2132/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Державного підприємства «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та специфікації дорожньої продукції»

до відповідача: Приватного підприства «Південьдортех»

про стягнення 69539,62 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Встановив:

Позивач, Державне підприємство «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та специфікації дорожньої продукції», звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприства «Південьдортех» 69539,62 грн. заборгованості за договором № 457/13 від 01.10.2013р. про надання послуг, з яких 35202,08 грн. – основного боргу, 31507,87 грн. – інфляційного збільшення боргу, 2829,67 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з Приватним підприємством «Дорлідер» (з 29.03.2016 р. ПП «Південьдортех») договору про надання послуг № 457/13 від 01.10.2013р., невиконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати послуг та на інші вказані у позовній заяві.

Приватне підприство «Південьдортех» відзив на позов не надав, проте у судових засіданнях заперечував проти позову в повному обсязі.

У судовому засіданні від 07.10.2016 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.10.2013р. між Державним підприємством «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та специфікації дорожньої продукції» (Виконавець, позивач) та Приватним підприємством «Дорлідер» (з 29.03.2016 р. ПП «Південьдортех») (Замовник, відповідач) укладено договір №457/13 (Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання науково-технічної послуги, направленої на підвищення рівня якості продукції: «Моніторінг якості виконання дорожніх робіт на обєкті поточного середнього ремонту автомобільної дороги Н-11 Дніпропетровськ-Мколаїв км 265+663 км в межах Миколаївської області (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору сторонами погоджено вартість послуг і порядок розрахунків, ціна кошторисної вартості (додаток 32до Договору) становить 70202,08грн., а у відповідності до п.п.2.2 до початку надання науково-технічних послуг замовник повинен був перерахувати 100% від вартості послуг.

Відповідно до п.3.2 договору Замовник зобов’язаний в строк до 5-ти календарних днів від одержання акта здачі-приймання підписами та оплати його або мотивувати відмову від прийняття виконаних послуг.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг.

При цьому позивачем виконано належним чином взяті на себе обов’язки та надано послуги передбачені умовами зазначеного договору виконав у повному обсязі і згідно з актами наданих послуг передав відповідачу, який прийняв послуги в повному обсязі без зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В свою чергу відповідачем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не оплачено вартість отриманих послуг в сумі 35202,08 грн.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи підтверджено факт не виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором від 01.10.2013р. 457/13 також визнання боргу відповідачем, та перевіривши здійснений позивачем розрахунок (наявний в матеріалах справи), суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 35202,08 грн. – основного боргу, 31507,87 грн. – інфляційного збільшення боргу, 2829,67 грн. – 3% річних, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовну заяву Державного підприємства «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та специфікації дорожньої продукції» в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприства «Південьдортех» (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Радісна,11, код 32863396) на користь Державного підприємства «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та специфікації дорожньої продукції» 35202/тридцять пять тисяч двісті дві/грн. 08 коп. – основного боргу, 31507/тридцять одну тисячу п’ятсот сім/грн. 87 коп. – інфляційного збільшення боргу, 2829/дві тисячі вісімсот двадцять дев’ять/грн. 67 коп. – 3% річних та 1378/одну тисячу триста сімдесят вісім/грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 07.10.2016 року.

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков