Ухвала суду № 62000960, 27.09.2016, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/702/16-ц

Провадження №2/149/1004/16

Номер рядка звіту 53

У Х В А Л А

27.09.2016 року Хмільницький міськрайонний суд у Вінницькій області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

з участю секретаря Лисої В.В.,

позивача ОСОБА_1, представників позивача адвоката ОСОБА_2,

адвоката Палія В.М.,

представників відповідача ОСОБА_4, адвоката Дроненка Ю.В.,

третьої особи ОСОБА_6, представника адвоката Якименка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вергелесу В.О. у справі № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а також заяву судді Вергелеса В.О. про самовідвід у справі № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкод,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду знаходиться цивільна справа № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Під час судового засідання 14.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід головуючому судді Вергелесу В.О. через його необ"єктивність та упередженність.

Заява про відвід мотивована тим, що 19 серпня 2016 року після скасування суддею Вергелесом В.О. заочного рішення Хмільницького міськрайонного суду від 25 липня 2016 року у справі № 149/702/16-ц та прийняття ним справи до свого провадження, директор санаторію "Поділля" ОСОБА_6 сказав йому, що "отепер все буде по моєму, тепер ти у мене справи не виграєш". Такі слова директора санаторію навели його на роздуми чому він із такою впевненістю вважає, що далі у мене перспективи по цій справі немає, та все буде "по його". Ну, так як він захоче. Ставши аналізувати розвиток подій після прийняття справи до свого провадження, він виявив дивний факт того, що рішення у справах про розгляд заяв про виправлення описки в судовому рішенні, про роз"яснення рішення та перегляд заочного рішення, ухвалено на користь директора санаторію ОСОБА_6 з грубим порушенням його пррав та норм цивільно-процесуального законодавства. Також заява про відвід доповнена тим, що суддя Вергелес В.О., 14.09.2016 року, зробивши перерву в судовому засіданні під час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вергелесу В.О. та надавши невідкладно представникам відповідача та третьої особи копії заяви про відвід та доданих документів, створив переваги та пільги для відповідача та третьої особи.

Представники позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 та адвокат Палій В.М. заяву про відвід судді Вергелеса В.О. підтримали та просили її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 та адвокат Дроненко Ю.В. просили у задоволенні заяви про відвід відмовити через її безпідставність.

Третя особа ОСОБА_6 та його представник адвокат Якименко О.О., просили у задоволенні заяви про відвід відмовити через її безпідставність.

Суд вислухавши думку сторін, осіб які беруть участь у справі та їх представників, дослідивши зміст заяви про відвід та доданих до неї документів, вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вергелеса В.О. задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЦПК України, заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1, ним відвід головуючому судді Вергелесу В.О. фактично обгрунтовується тим, що 19 серпня 2016 року після скасування суддею Вергелесом В.О. заочного рішення Хмільницького міськрайонного суду від 25 липня 2016 року та прийняття ним справи до свого провадження, директор санаторію "Поділля" ОСОБА_6 сказав йому, що "отепер все буде по моєму, тепер ти у мене справи не виграєш", що наштовхнуло його на певні роздуми та в врахуванням аналізу судових рішень судді Вергелеса В.О., привело йому до висновку про упередженість та необ"єктивність головуючого судді Вергелеса В.О.

Разом з тим в судовому засіданні обставини та факти, які на думку ОСОБА_1 свідчать про упередженність та необ"єктивність судді Вергелеса В.О., Ткачем О.С. та його представниками не доведені, є надуманими. Неприязні стосунки ОСОБА_1 та директора санаторію "Поділля" ОСОБА_6, а також ті розмови, які можливо відбувалися між ними чи відбуваються і надалі, до яких суддя не мав і не має жодного відношення, не можуть свідчити про те, що суддя у справі є упередженим та необ"єктивним.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1, ним відвід головуючому судді Вергелесу В.О. також фактично грунтується на тому, що ОСОБА_1 невдоволений судовими рішеннями у справах щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні та заяви ТОВ "Санаторій "Поділля" про перегляд заочного рішення у справі № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, які судом під головуванням судді Вергелеса В.О. ухвалено не на користь ОСОБА_1, що на думку ОСОБА_1 свідчить про упередженність та необ"єктивність судді Вергелеса В.О.

Проте, так як суддя ухвалював судові рішення у справах, які були у його провадженні, то невдоволення чи вдоволення стороною у справі таким судовим рішенням, відповідно до вимог ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді у справі. Позивачем ОСОБА_1 та його представниками не наведено та не доведено наявність підстав визначених ч. 1 ст. 20 ЦПК України для відводу судді Вергелеса В.О. у даній цивільній справі. Зроблені позивачем ОСОБА_1 припущення про упередженність та необ"єктивність судді Вергелеса В.О., є лише його припущеннями і жодним належним фактом чи доказом не обгрунтовуються та не доводяться, а тому заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Вергелеса В.О. задоволенню не підлягає.

Також безпідставним та необ"єктивним є твердження ОСОБА_1 про те, що суддя Вергелес В.О., 14.09.2016 року, зробивши перерву в судовому засіданні під час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вергелесу В.О. та забезпечивши невідкладне надання представникам відповідача та третьої особи копій заяви про відвід та доданих документів, створив переваги та пільги для відповідача та третьої особи. Відповідно до вимог статті 27 ЦПК України, сторони у справі та особи, які беруть участь у справі мають право на ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі, та на отримання копій матеріалів справи у будь-який спосіб. Дії судді під час судового засідання 14.09.2014 року після подання позивачем ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні заяви про відвід головуючому судді Вергелесу В.О., були направленні лише на те, щоб забезпечивши права сторін визначені ЦПК України, у найкоротший строк розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді, яка стала перешкодою для розгляду та вирішення справи по суті.

Разом з тим, вирішуючи заяву головуючого судді Вергелеса В.О. про самовідвід, суд зазначає, що частиною 1 статті 23 ЦПК України передбачено обов'язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема в пункті 4 частини 1 статті 20 ЦПК України - якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантовано, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Як вбачається з матеріалів цивільної справ, судом під головуванням судді Вергелеса В.О., розглядалася цивільні справи (заяви), які безросередньо пов»язані з даною цивільної справою, а саме: заява ОСОБА_1 про виправлення описки у заочному рішенні Хмільницького міськрайонного суду від 25.07.2016 року у даній справі; заява ТОВ "Санаторій "Поділля" про перегляд та скасування заочного рішення Хмільницького міськрайонного суду від 25.07.2016 року у даній справі.

У зв"язку з тим, що суддею Хмільницького міськрайонного суду Гончарук-Аліфановою О.Ю., яка відповідно до вимог ЦПК України, мала розглядати та вирішувати вказані вище та інші заяви, було заявлено самовідводи, які судом були прийняті, та у зв"язку з відсутністю на той час інших суддів у Хмільницькому міськрайонному судді, вказані заяви, як і інші заяви та скарги у справі № 149/702/16-ц, автоматизованою системою документообігу Хмільницького міськрайонного суду, були розподілені до розгляду та вирішенню судді Вергелесу В.О.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 18.08.2016 року під головуванням судді Вергелеса В.О. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в заочному рішенні Хмільницького міськрайонного суду від 25.07.2016 року у даній справі (справа № 149/702/16-ц), було відмовлено.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 19.08.2016 року під головуванням судді Вергелеса В.О. заяву ТОВ "Санаторій "Поділля" про перегляд та скасування заочного рішення Хмільницького міськрайонного суду від 25.07.2016 року у даній справі (справа № 149/702/16-ц) було задоволено, рішення Хмільницького міськрайонного суду від 25.07.2016 року було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку. Тобто, фактично саме це судове рішення потягло за собою новий розгляд справи після скасування заочного рішення, яке попереднім складом суду було ухвалено на користь позивача ОСОБА_1, що призвело до не бажання та не здатності позивача у справі сприймати обґрунтування та розуміти дії, які не відповідають його прямим інтересам, а відповідно і до недовіри головуючому судді Вергелесу В.О.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи зокрема і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведені обставини та оцінюючи їх в сукупності, з метою забезпечення права як позивача ОСОБА_1 так і відповідача ТОВ "Санаторій "Поділля" на розгляд справи поза будь-яким розумним сумнівом, заявлений суддею Вергелесом В.О. самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 21, 24 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вергелеса В.О. у справі № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа - ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.

Заяву судді Вергелеса Валерія Олександровича про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Вергелеса Валерія Олександровича від розгляду справи № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Цивільну справу № 149/702/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Санаторій "Поділля", третя особа - ОСОБА_6, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, передати до канцелярії Хмільницького міськрайонного суду для визначення відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вергелес В.О.