Рішення № 62000613, 10.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016р. Справа№ 914/2056/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна», м.Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Глиняни Золочівського району Львівської області

про стягнення 19334,68грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицька О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Карлсберг Україна», м.Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Глиняни Золочівського району Львівської області про стягнення 251969,65грн., з яких 213568,00грн. основного боргу, 38401,65грн. пені.

Ухвалою суду від 10.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2016р. Ухвалою суду від 22.08.2016р. розгляд справи відкладено на 10.10.2016р. у звязку з неявкою відповідача.

Представнику позивача розяснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

На адресу господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ «Карлсберг Україна» (вх.№4163/16 від 23.08.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача 213568,00грн. основного боргу та 19434,68грн. пені.

Повноважний представник позивача в судове засідання 10.10.2016р. зявився, зазначив, що після подання позову ФО-П ОСОБА_1 здійснено оплату основного боргу в повному обсязі в сумі 213568,00грн. та пені в розмірі 100,00грн., відтак, подав заяву (вх.№48508/16 від 10.10.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 19334,68грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Відтак, вказані заяви прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з їх врахуванням.

Представник позивача позовні вимоги, з врахуванням вище зазначених заяв про зменшення розміру позовних вимог, підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в травні 2016 року між позивачем та відповідачем ФО-П ОСОБА_1 укладено договір поставки, на виконання умов якого ПАТ «Карлсберг Україна» протягом травня серпня 2015 року поставлено відповідачу товар, який останнім, всупереч умовам договору оплачено лише частково. Зазначене зумовило звернення ПАТ «Карлсберг Україна» до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 213568,00грн. основного боргу та 19434,68грн. пені. Оскільки після цього відповідачем проведено оплату на загальну суму 213668,00грн., позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення лише 19334,68грн. пені, нарахованої на підставі договору за порушення встановлених ним строків оплати за поставлений товар. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 10.10.2016р. не забезпечено, письмового відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Cуд, у відповідності до ст.75 ГПК України та беручи до уваги встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено таке.

Між Публічним акціонерним товариством «Карлсберг Україна» (позивач по справі, постачальник за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір поставки №02226-2015-Л від 25.05.2015р., за яким постачальник зобовязався поставити (передати у власність) покупцеві вуглекислоту зріджену, загальною орієнтовною кількістю 400 тон, які надалі іменуються «товар», за ціною відповідно до пункту 3.1, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором (п.1.1).

За умовами договору, ціна товару становить 1600,00грн. за одну тонну, крім того ПДВ 20% - 320,00грн., разом 1920,00грн. (п.3.1). Покупець здійснює оплату за кожну партію товару протягом 1 календарного дня з моменту передачі товару постачальником покупцю (п.3.3).

Як визначено п.4.2 договору, товар, що постачається за ним, вважається переданим постачальником покупцеві та прийнятим покупцем від постачальника відповідно до базисних умов постачання, зазначених в п.2.1 цього договору, в якому сторони погодили, що постачальник відвантажує товар згідно правил Інкотермс 2000 на умовах «EXW склад постачальника», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Клепарівська, 18.

Згідно Інкотермс, скороченням EXW, що використане сторонами при укладенні контракту, позначено міжнародний термін EX WORKS (... named place) (Франко-завод (... назва місця).

У п.А.4 EXW Офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), видання МТП №560, введених в дію з 01.01.2000р., розяснено, що продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Окрім цього, у п.4.3 договору сторонами визначено, що факт передачі товару підтверджується підписанням сторонами належним чином оформлених товаро-супровідних документів, передбачених п.2.3 цього договору, а саме: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної та видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з травня по серпень 2015 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 471168,00грн., що підтверджується рахунками-накладними №7643 від 29.05.2016р. на суму 314688,00грн., №1901 від 08.06.2015р. на суму 37632,00грн., №8995 від 29.07.2015р. на суму 42700,80грн., №9019 на суму 32563,20грн., №9021 від 29.07.2015р. на суму 36748,80грн. та №8416 від 27.08.2015р. серпня на суму 6835,20грн., що підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

ПАТ «Карлсберг Україна» стверджує, що всупереч умовам договору ФО-П ОСОБА_1 отриманий товар оплачено лише частково. Так, до матеріалів справи долучено копії листів відповідача, зокрема листа №27/1 від 27.04.2016р., яким він повідомляє, що заборгованість в сумі 213568,00грн. за отриману вуглекислоту зріджену буде погашена двома платежами в травні та червні 2016 року.

Не зважаючи на це заборгованість за поставлений товар відповідачем у визначений термін не погашено, відтак ПАТ «Карлсберг Україна» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із ФО-П ОСОБА_1 213568,00грн. основного боргу, а також пені, нарахованої на підставі договору за порушення встановлених ним строків оплати за поставлений товар. Оскільки, після порушення провадження по справі ФО-П ОСОБА_1 проведено оплату на загальну суму 213668,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №34 від 18.08.2016р., №35 від 06.10.2016р. та №37 від 07.10.2016р., позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення лише 19334,68грн. пені.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманий товар оплачено відповідачем повністю лише 07.10.2016р., тобто із порушенням встановлених договором строків оплати. У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Проаналізувавши подані позивачем розрахунки штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позивачем вірно визначено момент прострочення боржника із оплати щодо кожного факту поставки товару, а також проведено відповідні нарахування у визначений законом шестимісячний строк. Суд, беручи до уваги часткову сплату пені ФО-П ОСОБА_1 в розмірі 100,00грн., приходить до висновку, що позовна вимога (з врахуванням заяви ПАТ «Карлсберг Україна» про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення із відповідача 19334,68грн. пені підлягає до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на подання ПАТ «Карлсберг Україна» заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також беручи до уваги визначену у ній ціну позову, суд приходить до висновку, що за подання такої позовної заяви до суду до сплати підлягав судовий збір в розмірі 1378,00грн. Водночас, на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №026637 від 28.07.2016р. на суму 3779,54грн., відтак, 2401,54грн. судового збору сплачено позивачем надмірно.

Суд розяснює, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В решті ж, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00грн. слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Львівська область, Золочівський район, м.Глиняни, вул. Святої Анни, буд.1А; ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (м.Запоріжжя, вул. Георгія Сапожнікова, буд.6; код ЄДРПОУ 00377511) 19334,68грн. пені та 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 13.10.2016р.

Суддя Щигельська О.І.