Рішення № 61997246, 11.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.16р. Справа № 904/8751/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління", м. Запоріжжя

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Держана акціонерна компанія "ОСОБА_1 дороги України", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 "Покровський райавтодор" Державного підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_1 дороги України", 53600, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Олександрівка

про стягнення 98855,28 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 02.12.2014 року

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_1 дороги України" про стягнення боргу в сумі 98 855 грн. 28 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 18.06.2010р. № 1262 в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар, право вимоги якої виникло у позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 21.03.2012р. за № 21/03-17.

Ухвалою суду від 10.11.2014р. до участі у справі №904/8751/14 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача філію «Покровський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «ОСОБА_1 дороги України».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. у даній справі позовні вимоги задоволено, стягнено з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_1 дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" 98 855 грн. 28 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. у справі №904/8751/14 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014р. та у задоволення позову відмовлено.

Вищим господарським судом України 17.06.2015р. прийнято постанову, якою рішення суду першої інстанції від 18.12.2014р. та постанову апеляційного суду від 09.04.2015р. - скасовано, а справу № 904/8751/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р., справу № 904/8751/14 передано на розгляд судді Панні С.П.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015р. провадження у справі №904/8751/14 було зупинено до вирішення по суті справи № 904/2984/15 та набрання чинності рішенням у вказаній справі, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-Будівельне Управління №57 до дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 України та колективного підприємства Альянс про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.06.2010р. до договору поставки №1262 від 18.06.2010р. відмовлено, а зустрічні позовні вимоги дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 України до товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-Будівельне Управління №57 та колективного підприємства Альянс про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012р. та додаткової угоди до нього від 05.04.2012р. задоволено - визнано недійсними договір про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012р. та додаткову угоду до нього від 05.04.2012р.

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. та Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. рішення суду першої інстанції у справі №908/2984/15 залишено без змін.

Ухвалою від 26.08.2016р. господарським судом Дніпропетровської області за заявою дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_1 дороги України" провадження у справі № 904/8751/14 було поновлено у зв'язку з набранням законної сили рішенням господарського суду у справі № 908/2984/15.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.09.2016р. за №01-14/770 (з врахуванням постанови ВГС України від 17.06.2015 року по справі №904/8751/14) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного: - позивач, звернувшись до суду підставою для задоволення своїх вимог визначив саме наявність договору про відступлення права вимоги від 21.03.2012р. №21/03-17 та додаткової угоди до нього від 05.04.2012р., що укладені між ним та КП «Альянс»; - договір про відступлення права вимоги від 21.03.2012р. №21/03-17 та додаткова угода від 05.04.2012р. були визнані недійсними, відповідне судове рішення набрало законної сили, тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості, що виникла за договором поставки від 18.06.2010р. №1262.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача пояснень по суті позову не надала.

Позивач у клопотанні (вх. №55453/16 від 07.09.2016р.) просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, але не раніше 20.09.2016р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між колективним підприємством Альянс (далі - постачальник) та дочірнім підприємством Дніпропетровський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України в особі начальника філії Покровський райавтодор (далі - покупець) був укладений договір поставки №1262 від 18.06.2010р. (далі - договір поставки), згідно якого постачальник зобовязується продати покупцеві, а покупець зобовязується купити фарбу для розмітки автомобільних доріг АК-2С, склокульки.

В пункті 2.2 вказаного договору сторони встановили, що загальна вартість договору становить 98 872 грн. 00 коп. (з ПДВ). Згідно пункту 2.4 договору поставки зміна ціни оформлюється відповідною додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору поставки визначено кількість та ціну з урахуванням ПДВ на товар: фарба для розмітки автомобільних доріг АК-2С (кількість 2580 кг, вартість - 34,00 грн./кг (з ПДВ); склокульки (кількість 800 кг, вартість - 13,94 грн./кг (з ПДВ).

Пунктами 3.1-3.5 розділу 3 договору сторони домовились, що постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари за цим договором у строк 2 днів з часу подання відповідної заявки покупця; безпосереднім одержувачем товару є філія покупця, представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію.

Постачальнику, за погодженням з покупцем, надається право дострокової поставки товарів, причому покупець зобов`язаний прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах цього договору.

Поставка товарів здійснюється шляхом самовивозу товару філією покупця, представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію. Датою поставки вважається дата отримання товару філією покупця.

На товари, що поставляються постачальник зобов`язаний представити наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, сертифікат якості виробника продукції, податкову накладну, товарно-транспортну накладну.

Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами зобов`язань по договору.

В подальшому, між колективним підприємством Альянс (далі - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління (далі - новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012р. (далі договір про відступлення права вимоги).

Згідно умов цього договору (з урахуванням додаткової угоди від 05.04.2012р.), первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору поставки №1262 від 18.06.2010р. (далі основний договір), укладеного між первісним кредитором та боржником. Право вимоги до нового кредитора переходить з 01.01.2014р., за умови несплати боржником суми боргу первісному кредитору.

За цим договором новий кредитор одержує всі права первісного кредитора за основним договором, в т.ч. право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному основним договором, а саме 98 855 грн. 28 коп.

Колективним підприємством Альянс в особі директора ОСОБА_4 та дочірнім підприємством Дніпропетровський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України в особі начальника філії Покровський райавтодор ОСОБА_5 було підписано та засвідчено печатками підприємств додаткову угоду №1 від 24.06.2010р. до договору №1262 від 18.06.2010р.

Вказаною угодою вносились зміни до декількох пунктів договору поставки. Так, пункт 10.3 договору поставки №1262 від 18.06.2010р. доповнено реченням наступного змісту: У зобовязаннях, що виникають за даним договором не допускається заміна боржника або кредитора та передача прав і обовязків за даним договором третім особам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, у суду у справі №904/2984/15дійшов висновку щодо відсутності правових підстав визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.06.2010р. до договору поставки №1262 від 18.06.2010р.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм судом у справі №904/2984/15 зроблено висновок, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобовязанні, якщо обовязковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/6098/14.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016р. у справі №904/2984/15, яке набрало законної сили 23.05.2016р., тому згідно приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України додатковому доведенню не підлягають.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 18.06.2010р. № 1262, право вимоги якої виникло у позивача саме на підставі договору про відступлення права вимоги від 21.03.2012р. за № 21/03-17, визнаного судом недійсним.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У пункті 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, судові витрати відповідно до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 12.10.2016 року.

Суддя ОСОБА_6