Рішення № 61996984, 11.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.16р. Справа № 904/7940/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м.Дніпро

до приватного підприємства "МЕТАЛРЕСУРС", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості (договір №11410UDVLIKP016 від 01.01.2016р. на постачання природного газу)

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.09.2016р.;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №б/н від 20.09.2016р.;

від третьої особи: представник ОСОБА_1, довіреність №110-Д від 01.09.2016р.;

СУТЬ СПОРУ:

12.09.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "Металресурс", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 58045,30грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви від 06.09.2016р. за вих.№2912вих-4878 ухвалою суду від 13.09.2016р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 04.10.2016р.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Металургів, 1; ідентифікаційний код 03341397).

Суд розгляд справи відкладав з 04.10.2016р. на 11.10.2016р.;

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 04.10.2016р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 04.10.2016р.

11.10.2016р. сторонам, які беруть участь у розгляді справи, роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, в тому числі заявляти відводи. Відводи не заявлені.

Інших усних та письмових заяв і клопотань не заявлено.

Господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

Повноважний представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд заслухав пояснення представників сторін щодо предмету позову.

В судовому засіданні дослідженні наявні в матеріалах справи докази.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судом враховано. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

В силу вимог статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2016р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі по тексту - позивач, постачальник) та приватним підприємством "Металресурс" (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено договір №11410UDVLIKP016 на постачання природного газу (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07год. 00хв. першого дня місяця до 07год. 00хв. першого дня наступного місяця включно.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016р. до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).

Повірка лічильника газу, як визначено Кодексом газорозподільних систем, це встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем визначено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;

3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

До порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать зокрема пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи в таблиці 12 (результати повірки) паспорта лічильника газу остання повірка проведена 02.04.2014р.

Пунктом 12.1 паспорту лічильник підлягає періодичній повірці з міжповірочним інтервалом у два роки.

05.04.2016р. на об'єкті відповідача за адресою: вул.Гірничорятувальна, 22 встановлено порушення пункту 2.3. глави 2 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме порушення строку періодичної повірки ЗВТ (лічильник газу Delta G25 з №3400609113, 2011 року випуску) з вини споживача, що не є побутовим.

На підставі встановленого, представниками оператора ГРС було складено акт про порушення №5 від 05.04.2016р., який було без зауважень підписано директором відповідача ОСОБА_3

06.04.2016р. на об'єкті відповідача за адресою вул.Гірничорятувальна, 22 у присутності директора відповідача ОСОБА_3 припинено газопостачання та опломбовано вузол обліку (лічильник газу Delta G25 з №3400609113, 2011 року випуску) шляхом перекриття засуву на вводі та встановлення заглушки, про що складено акт №742 від 06.04.2016р. про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільчого пункту (за його наявності), який підписано без зауважень ОСОБА_3

10.05.2016р. позивач направив на адресу відповідача супровідний лист від 06.05.2016р. за №2912вих-2300 з доданими до нього документами, а саме акт приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу 11410UDVLIKP016 від 01.01.2016р.; рахунок на оплату №00023415; рахунок на оплату №00023416; повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №272/05 від 06.05.2016р.; повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №272/05 від 06.05.2016р. Доказом направлення та отримання листа від 06.05.2016р. за №2912вих-2300 з доданими до нього документами є кур'єрська накладна №1236134 з якої вбачається, що відправлення позивача отримано директором відповідача 13.05.2016р.

13.05.2016р. третя особа направила на адресу відповідача супровідний лист від 29.04.2016р. за №32/8497 з доданими до нього документами, а саме акт наданих послуг з розподілу природного газу №КР00004240; акт №КР000002432 наданих послуг з розподілу природного газу на загальну суму 2613,00грн. (в т.ч. ПДВ 435,50грн.); рахунок на оплату №000005190 на загальну суму 2518,15грн. (в т.ч. ПДВ 419,69грн.). Доказом направлення та отримання листа від 29.04.2016р. за №32/8497 з доданими до нього документами є кур'єрська накладна №1238650 з якої вбачається, що відправлення третьої особи отримано директором відповідача 16.05.2016р.

21.07.2016р. третя особа направила на адресу відповідача супровідний лист від 21.07.2016р. за №32/15230 з доданими до нього документами, а саме акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 30.04.2016р. Доказом направлення листа від 21.07.2016р. за №32/15230 з доданими до нього документами є кур'єрська накладна.

Згідно акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості було нараховано не облікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу за період з 03.04.2016р. 07год. 00хв. по 06.04.2016р. об 11год. 50хв. у розмірі 7395 м.куб.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 58045,30грн., яка і стала підставою звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов.

Відповідач зазначив, що не погоджується з вимогами та нарахуваннями позивача за нібито прийнятий відповідачем природний газ, обсягом 7,447тис.куб.м. на суму 61235,78грн.

Враховуючи викладені обставини, відповідач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з листом, на який отримано відповідь від 29.07.2016р. за вих.№7697/16.3.2./7-16 в якій рекомендовано третій особі привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства та скасувати нараховані відповідачу збитки.

Відповідач зазначає, що відповідно до висновку здійсненої повірки ЗВТ, вказано, що прилад можливо використовувати в роботі.

Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач та третя особа заперечення на відзив та докази в його спростування суду не надали.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача позивачем господарському суду надано не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено положеннями Кодексу газорозподільних систем регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.07.2016р. за вих.№7697/16.3.2./7-16 належним доказом спростування відповідальності відповідача.

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.07.2016р. за вих.№7697/16.3.2./7-16 встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами розгляду листа відповідача повідомила, що відповідно до положень глави 6 розділу ІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. за №2494 (далі - Кодекс ГРМ) власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:

- контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);

- перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;

- монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Відповідно до пункту 8 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ у разі пропущений і терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператор ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділ ХІ цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, зокрема належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

При цьому, відповідно до положень пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи чи пропущеного терміну періодичної повірки, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:

1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової експертної повірки об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за період з дати виходу з ладу ЗВТ до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

2) у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у обчислювача чи коректора об'єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об'єм розподіленого (спожитого природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичній час тривалості аварійної/позаштатної ситуації;

3) у випадку виявлення порушення герметичності імпульсних ліній вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться, виходячи зі значення різниці тиску, яка дорівнює значенню верхньої межі діапазону вимірювань перетворювача тиску, або зі значення номінальної проектної потужності встановленого неопломбованого газоспоживаючого обладнання. До розрахунку приймається отримане найменше значення витрати газу. Перерахунок проводиться за період з дати останньої перевірки. Якщо така перевірка не проводилася в розрахунковий період, то з початку розрахункового періоду. У всіх інших виявлення порушення герметичності газопроводів.-. розрахунок втрат природного газу проводиться відповідно до Методик визначення питомих виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу.

За інформацією, наданою приватним акціонерним товариством «Криворіжгаз» (далі по тексту - оператор ГРМ), 01.01.2016р. між оператором ГРМ та приватним підприємством «Металресурс» укладено договір розподілу природного газу №09420UDVLIAPO16 шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.

02.04.2014р. лічильник газу типу Delta G-25 №3400609113 було визнано придатним до подальшої експлуатації, про що свідчить запис у паспортних даних.

При цьому, зазначений лічильник підлягає періодичній повірці з міжповірочним інтервалом 2 роки.

05.04.2016р. працівниками приватного підприємства «Криворіжгаз» під час контрольного огляду обліку природного газу було виявлено пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, про що було зазначено в акті контрольного огляду №546 та складено акт про порушення №5, який було підписано з обох сторін.

Звертаємо увагу приватного акціонерного товариства «Криворіжгаз», що відповідно до положень глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Разом з тим, оскільки під час контрольного огляду вузла обліку, а також за результатами повірки не було виявлено ознак несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), які відповідно до пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ є підставою для проведення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, то у оператора ГРМ не було підстав для здійснення споживачу зазначеного перерахунку.

Крім цього, при здійсненні споживачу перерахунку обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу ПАТ «Криворіжгаз» було порушено процедуру, встановлену положеннями глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, акт про порушення від 05.04.2016р. № 5 не було розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ.

Таким чином, публічному акціонерному товариству «Криворіжгаз» необхідно привести свої дії у відповідність до вимог законодавства України та скасувати нараховані приватному підприємству «Металресурс» збитки.

Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області проконтролювати дії публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» та про результати письмово повідомити НКРЕКП у місячний термін.

Господарський суд визнав заперечення відповідача висвітлені у відзиві на позов обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1378,00грн. покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.10.2016 року

Суддя І.В. Петренко