Ухвала суду № 61996016, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року по матеріалам позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивачка звернулась із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просила зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з усього майна боржника - суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_1, який було накладено постановою ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 01 березня 2013 року у виконавчому провадженні №34920638. (а.с.3-7)

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження по справі. (а.с.8-9)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. На обґрунтування скарги зазначила, що подаючи позовну заяву, зверталась до суду за захистом права власності, усунення перешкод у його здійсненні, зняття арешту з усього майна позивача, як фізичної особи, що ніяким чином не відноситься до господарських правовідносин та не пов'язано з господарською діяльністю позивача як фізичної особи-підприємця. (а.с.11-13)

В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві подав до суду заяви, в яких просив розглядати справу без участі представника. (а.с.59, 61)

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, сповіщались встановленим порядком про що у справі є докази. (а.с.50-58)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суддя районного суду виходив з того, що позивачка звернулась із позовом про зняття арешту з його майна, який було накладено в ході примусового виконання виконавчого листа № 2а-7836/11/2670 виданого 05 липня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення з СПД ФОП «ОСОБА_1.» на користь ДПІ у Голосіївському районі міста Києва податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності у розмірі 17023,35 гривень, тому дійшов висновку, що правовідносини сторін виникли у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності СПД ФОП «ОСОБА_1.» і такий спір не має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, що є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 122 ЦПК України. (а.с.8-9)

З таким висновком колегія суддів погодилась враховуючи наступне.

Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов'язаний з їх підприємницькою діяльністю.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з усього майна боржника - суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи-підприємця) ОСОБА_1, який було накладено постановою ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 01 березня 2013 року у виконавчому провадженні №34920638 за виконавчим листом № 2а-7836/11/2670 виданим 05.07.2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

Доказів звернення позивачки до суду у порядку ст. 181 КАС України не надано і судом таких не встановлено, цього представник апелянта ОСОБА_2 не заперечував і в суді апеляційної інстанції.

Встановивши, що позивачка звернулась до суду як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 і правовідносини сторін виникли у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності СПД ФОП «ОСОБА_1.», суддя районного суду обґрунтовано дійшов висновку про неможливість розгляду вказаних вимог в порядку цивільного судочинства та відмову у відкритті провадження у цивільній справі.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не можуть бути визнані підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/12684/2016

Унікальний номер 752/12374/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Новак А.В.

Доповідач Левенець Б.Б.