Постанова № 61994591, 29.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2016 р. № 820/3722/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Костіної А.В.,

пр. позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Східної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 25000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб на користь державного бюджету (стягнену суму перерахувати до державного бюджету у відділення УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, код МФО 851011, одержувача (37999680) в установі банку ГУДКУ у Харківській області, на розрахунковий рахунок 33212868700005, код бюджетної класифікації 18011001 в розмірі 25000,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 25 000,00 з транспортного податку з фізичних осіб, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 180/1704 від 25.05.2015 року. У звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені законом строки, позивачем відповідно до статті 59 ПК України на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 8303-25 від 08.09.2015 року на суму 25 000,00 грн. З посиланнями на положення статті 87 ПК України, зазначив, що зобовязаний звернутися до суду з позовом щодо стягнення вказаної суми податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що згідно вимог статті 267 ПК України (п. 267.6.2.) податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). При цьому згідно п. 267.8.1. вказаної статті транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Відповідач зазначив, що 04.09.2013 року його податковою адресою є зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак податкове повідомлення рішення з транспортного податку направлено позивачем на іншу адресу, яка не є його податковою. Зазначив, що в такому випадку будь-які обовязки щодо сплати такого податку відповідно до вимог статті 267 ПК України (п. 267.8.1.) у відповідача не виникали, через що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_3 положення статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п. 267.6.2).

При цьому транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 267.8.1).

Судом встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. код НОМЕР_1 та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Східній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу підприємця щодо зміни місця проживання проведена 07.11.2013 року.

ОСОБА_3 з реєстру платників єдиного податку від 25.08.2015 року № 152032340 2107/10/20-38-17-124 податковою адресою відповідача як фізичної особи підприємця зазначена адреса: Україна, 61001, АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 пункту 63.5 статті 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

ОСОБА_3 Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АГ № 576571 дата та час видачі якої зазначена: 12.11.2013 року 13:01:55, місцем проживання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 зазначена адреса: 61001, АДРЕСА_1.

Внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність передбачено статтею 66 ПК України, яка визначає, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є в тому числі інформація органів державної реєстрації.

ОСОБА_3 статті 68 ПК України орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у день державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинен передати відповідному контролюючому органу повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом.

Вищезазначені документи та положення чинного законодавства свідчать про те, що відповідач взятий на облік в контролюючому органі як фізична особа підприємець з місцем його державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, що підтверджено відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Положення статті 45 ПК України визначають, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відтак судом встановлено, що починаючи з 04.09.2013 року податковою адресою відповідача є: 61001, АДРЕСА_1.

Дослідженням наданих позивачем в обґрунтування адміністративного позову доказів судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 180/1704 від 25.05.2015 року з визначення відповідачу зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб містить податкову адресу відповідача, яка не відповідає зареєстрованій податковій адресі місцю проживання відповідача станом на дату винесення такого повідомлення рішення.

Дослідженням документів, які надані позивачем як доказ направлення такого повідомлення-рішення відповідачу судом встановлено, що згідно поштового конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення № 6103603121584, позивачем направлення такого повідомлення-рішення здійснено не за податковою адресою відповідача.

ОСОБА_3 пункту 58.3. статті 58 ПК України у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Як вже зазначалось судом, згідно пункту 267.8.1 статті 267 ПК України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

ОСОБА_3 пункту 42.2 статті 42 ПК документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

За таких обставин, з урахуванням наданих позивачем та відповідачем доказів та пояснень, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №180/1704 від 25.05.2015 року з визначення відповідачу зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб не було направлено позивачем відповідачу відповідно до вимог пункту 276.6.2 статті 267 ПК України.

Таким чином зазначене податкове повідомлення-рішення № 180/1704 від 25.05.2015 року не вважається врученим відповідачу, а й отже у відповідача в такому випадку не виник обовязок щодо сплати такого податку протягом 60 днів з дня вручення, що встановлений пунктом 267.8.1 стаття 267 ПК України.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

ОСОБА_3 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

ОСОБА_3 статті 38 ПК України спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також згідно пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Системний аналіз вищезазначених положень податкового законодавства з урахуванням відсутності доказів виконання податковим органом обовязку, встановленого статтями 57 та 267 ПК України щодо направлення платнику податку податкового повідомлення-рішення про сплату транспортного податку, вказує на відсутність у відповідача обовязку щодо сплати такого податку згідно пункту 267.8.1. статті 267 ПК України.

Положення статті 14 ПК України встановлюють:

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

14.1.156. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Отже посилання позивача на надіслану відповідачу податкову вимогу від 08.09.2015 року № 8303-25 щодо сплати податкового боргу в сумі 25 000,00 не може бути підставою для задоволення позовних вимог з огляду на встановлені вище судом факти відсутності виконання обовязку податковим органом щодо направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення зі сплати транспортного податку та відсутності за таких обставин у відповідача обовязку щодо сплати такого податку, через що визначена сума не є узгодженою, а згідно положень статті 59 ПК України податкова вимога надсилається платнику податків у разі коли останній не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання.

Також, суд звертає увагу на те, що податкова вимога від 08.09.2015 року № 8303-25, на відміну від податкового повідомлення-рішення № 180/1704 від 25.05.2015 року містить вірну податкову адресу відповідача, а саме: 61001, АДРЕСА_1 та направлена згідно поштового відправлення № 6100129799311 за вірною податковою адресою відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом у сумі 25 000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб на користь державного бюджету є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КАСУ при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є не правомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Східної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 04.10.2016 р.

СуддяТітов О.М.