Ухвала суду № 61993335, 12.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 року Житомир Справа № 806/1601/16

Категорія 3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: представників відповідача - Юхимчук О.М., Волосович С.К., Харченко С.В.,

прокурора - Вихристюк О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, за участі Прокуратури Житомирської області, про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії посадової особи Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, а саме Заступника начальника Управління - Начальника Відділу з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ОСОБА_5, по проведенню службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та щодо складання висновку № 166/2016 від 26.07.2016 про результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- визнати протиправними дії посадової особи Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, а саме В.о. начальника Управління ОСОБА_6 щодо погодження висновку № 166/2016 від 26.07.2016 про результатами службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- скасувати зазначені у пункту 2 резолютивної частини висновку № 166/2016 від 26.07.2016 рішення посадових осіб УДМС України у Житомирській області, викладені наступним чином: вважати паспорт громадянина України НОМЕР_1 оформленим з порушенням вимог чинного законодавства України; вважати паспорт громадянина України НОМЕР_1 недійсним та таким, що підлягає знищенню;

- скасувати зазначені у пункту 4 резолютивної частини висновку № 166/2016 від 26.07.2016 рішення посадових осіб УДМС України у Житомирській області про вжиття заходів щодо вилучення, погашення та знищення паспорта громадянина України НОМЕР_1 від 10.01.2002.

В обґрунтування своїх позовних вимог указував, що службове розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України НОМЕР_1 на його ім'я проведено службовими особами УДМС України у Житомирській області неналежним чином, з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим зазначені у висновку № 166/2016 від 26.07.2016 рішення відповідача є необґрунтованими, не відповідають чинному законодавству України, порушують його права та підлягають скасуванню.

Позивач втретє поспіль не з'явився у судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся. Про причини неприбуття суд не повідомив, належним чином уповноваженого представника не направив. Заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_4 до суду не надходило.

Прокурор і представники відповідача в судовому засіданні просили залишити позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду у зв'язку з його повторною неявкою.

Заслухавши думку прокурора та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (ч. 1 ст. 33 КАС України).

За змістом приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

В силу приписів ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Також у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом установлено, що у судові засідання, призначені на 14 та 29 вересня 2016 року, а також 12 жовтня 2016 року позивач не прибув, хоча матеріалами справи підтверджено, що позивач повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Судові повістки були надіслані на адресу, яка вказана у позовній заяві, проте поштові відправлення із повістками повернулися до суду разом із довідками відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає". При цьому інформації від позивача про зміну його адреси до суду не надходило.

Отже, вважається, що судові повістки позивачу були вручені належним чином.

29 вересня 2016 року від представника ОСОБА_8 до суду надійшла телефонограма про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 знаходиться поза межами України, а його представнику необхідно ознайомитися з матеріалами справи. Однак жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_8 на здійснення представництва ОСОБА_4 у суді до суду не надано.

Зважаючи на те, що належним чином уповноважений представник позивача участі у справі під час її судового розгляду не брав, то підстави для направлення судових повісток на адресу ОСОБА_8 відсутні.

Таким чином, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час та місце судового розгляду даної справи, проте позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується зі ч. 3 ст. 128 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_4 необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 128, 155, 160, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст ухвали виготовлено: 17 жовтня 2016 р.