Постанова № 61993328, 11.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Житомир справа №806/1469/16

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи уточнення до позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо відмови в направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення йому пенсії за вислугу років;

- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року для призначення йому пенсії за вислугу до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати йому пенсію за вислугу років з наступного дня після звільнення з органів внутрішніх справ.

Позивач та представники відповідачів подали заяву про розгляд справи у письмовому провадженні. Крім вказаної заяви представниками відповідачів надані письмові заперечення щодо позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.08.2001 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі з 18.01.2002 року по 06.11.2015 року на різних посадах в Лугинському РВ УМВС в Житомирській області, що підтверджується витягом з послужного списку колишнього працівника органів внутрішніх справ ОСОБА_1.

Відповідно до наказу №329 о\с від 05.11.2015 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року був звільнений з посади заступника начальника Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області в запас за скороченням штатів. В даному наказі визначено, що календарна вислуга років позивача в органах внутрішніх справ на 06.11.2015 року складає - 16 років один місяць та шість днів (а.с.9).

Не погодившись із наказом від 5 листопада 2015 року №329 о/с у частині обчислення вислуги років позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року позов задоволено, визнано протиправну відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в пільговому обчисленні ОСОБА_1 вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в зоні безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця шляхом внесення відповідних змін да наказу №329/ос від 05.11.2015рок (а.с.11-12).

Наказом Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15 о/с від 30 травня 2016 року на виконання вимог постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року в адміністративній справі №806/134/16 внесено зміни до пункту наказу УМВС України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №329 о/с у частині обрахування вислуги років у пільговому обчисленні звільненому з органів внутрішніх справ майорові міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), заступнику начальника Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області, вислуга років на день звільнення складає 23 роки 03 місяці 25 днів (а.с.10).

Оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на думку позивача, він отримав право на призначення пенсії за вислугу років, з відповідною заявою він звернувся до ГУ ПФУ України в Житомирській області.

Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 29 червня 2016 року №1059/В-11 позивачу повідомлено про те, що на день звільнення у нього не має календарної вислуги років, необхідної для призначення пенсії, а відтак у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відмовлено. Крім того роз'яснено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року заяви про призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до зазначеного Закону, подаються цими особами до ГУ ПФУ через уповноважені структурні підрозділи, міністерства чи відомства, з якого особа була звільнена зі служби (а.с.13).

Позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою про нарахування пенсії за вислугу років, зарахувавши вислугу років у пільговому обчисленні.

У відповіді ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 25 липня 2016 року №В-200/105/05/12-2016 зазначено, що пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чітко визначено, що пенсія за вислугу років, призначається особам начальницького та рядового складу ОВС, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Починаючи з 1 жовтня 2015 року календарна вислуга років для призначення пенсії за вислугу років збільшується у відповідності до вказаної статті. Враховуючи зазначене, право на пенсію визначає календарна вислуга років, а тому направити його документи до Головного УПФ України в Житомирській області для призначення пенсії не представляється можливим (а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Приписами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по З0 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; З жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органіці підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при означенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

В силу положень статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського склад, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби особами рядового і начальницького складу державної пожежної охорони в її підрозділах на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками матеріалами.

З аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 року №393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не при визначенні розміру такої пенсії.

Крім того, оскільки наявне рішення суду, що набрало чинності, яким було встановлено факт наявності у позивача достатнього розміру вислуги років для призначення йому відповідної пенсії, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Житомирській області, суд зазначає, що вони є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки між позивачем та ГУ ПФУ в Житомирській області ще не виникли правовідносини щодо призначення пенсії через відсутність необхідних документів для її призначення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами доведено, що ними не було допущено протиправної бездіяльності у питанні визначення та перерахунку стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 122, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо відмови в направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова