Постанова № 61993246, 12.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р. Справа №805/3276/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 582, 00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 582, 00 грн..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 3 582,00 грн., в зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи за № НОМЕР_1 від 23.06.2016 року, № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року та № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та визнання позовної заяви у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тому суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 12.02.2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взятий на облік платника податків у Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Згідно п.49.18.4 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) до податкового органу були подані податкові декларації про майновий стан і доходи № НОМЕР_1 від 23.06.2016 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 2 502,00 грн., за терміном сплати 23.06.2016 року, № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 540, 00 грн. за терміном сплати 14.08.2015 року та № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 540, 00 грн. за терміном сплати 14.11.2015 року.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 3 582,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 177-25 від 13 березня 2015 року, яке було отримано платником податків 21.03.2015 року.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, вимогу не відкликано та не скасовано.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів щодо її стягнення.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податковий борг не сплачений відповідачем, а отже, є податковим боргом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 582, 00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 3 582 (три тисячі п'ятсот вісімдесят дві ) гривні 00 копійок на користь держави на р/р 33113341700240, код платежу 11010500, ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 12 жовтня 2016 року.

Постанову складено у повному обсязі 17 жовтня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.