Постанова № 61993158, 11.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа №805/2919/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Христофорова А.Б.

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

за участю представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2016 № 0000484000/10/28-03-40,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2016 № 0000484000/10/28-03-40.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших підстав, що сплачуються до Державного бюджету за лютий 2016 року. За результатами перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення рішення, посилається на приписи Податкового кодексу України, вказує, що ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» цілком правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації за лютий 2016 року у розмірі 500 000 грн. у рахунок сплати рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення).

Позивач вказує, що у зв'язку з неправомірними діями щодо прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивач був вимушений сплачувати рентну плату за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) за 1 квартал 2016 року грошовими коштами, що порушує їх права.

На підставі зазначеного, просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, будь - яких заяв або клопотань до суду не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» код ЄДРПОУ 00191193 є юридичною особою, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 59-60). ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» є платником податку на додану вартість з 17.07.1997 року. (а.с. 63)

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших підстав, що сплачуються до Державного бюджету за лютий 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.04.2016 року № 171/28-03-40/00191193 (а.с. 9-14), яким встановлено порушення пп. б п. 200.4 с. 200 ПК України в результаті чого платник податку не має право на отримання бюджетного відшкодування у рахунок сплати рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) в розмірі 500 000 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні за лютий 2016 року та встановлено відсутність права на врахування суми 500 000 грн. від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (а.с. 22)

Позивачем, 24.05.2016 року подана скарга на спірне податкове повідомлення - рішення до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС, проте рішенням від 23.06.2016 року № 13939/10/28-10-10-4-33 скарга залишена без розгляду (а.с. 24-29)

Позивачем, 08.07.2016 була подана скарга на спірне податкове повідомлення - рішення до ДФС України, проте листом від 04.08.2016 № 16873/6/98-9911-01-02-25 рішення від 23.06.2016 № 13939/10/28-10-10-4-33 залишено без змін, скарга позивача в частині оскарження податкового повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40 залишена без розгляду (а.с. 30-36)

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40.

Як вбачається із змісту Акту перевірки (стор. 5 Акту) відповідач, посилаючись на приписи Бюджетного кодексу України вказує, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить 50 відсотків рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення); до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад, належать 50 відсотків рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховуються до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем їх забору. Таким чином, встановлено порушення пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині декларування суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання податкової декларації з ПДВ (рядок 20 податкової декларації з позначкою „0110"), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

При заповненні рядка 20.2 є обов'язковим подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі - Додаток 4).

Додаток 4, який подається у зв'язку з декларуванням від'ємного значення до бюджетного відшкодування, заповнюється з урахуванням такого:

відомості, необхідні для формування показників критеріїв, встановлених п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 Кодексу, відображаються за трьома таблицями;

бюджетне відшкодування, визначене у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо:

а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номера рахунку (рядок 20.2.1 декларації);

б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).

Отже, платник при декларуванні від'ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов'язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.

Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету у 2016 році встановлено Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII „Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Судом встановлено, що ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 18.03.2016 року № 9038127705 із відповідними додатками (а.с. 37-55) Вказана декларація прийнята без зауважень, про що свідчить Квитанція № 2 (а.с. 56)

Як вбачається із змісту декларації з ПДВ за лютий 2016 року, позивачем в графі 20.2 визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 500 000 грн.

Крім того, позивачем, разом із податковою декларацією подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахування до бюджету (додаток 4 до декларації), відповідно до якої ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» просив суму 500 000 грн. врахувати у рахунок сплати рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) - код бюджетної класифікації 13020100, рахунок платежу ДКСУ 33118357799002 (а.с. 43-44)

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать, зокрема, 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення).

Таким чином, у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право задекларувати суму від'ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач ґрунтовно та правомірно мав сподіватись на бюджетне відшкодування вказаної суми ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, як то 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення).

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) була підписана 04.11.1950 року в Римі десятьма європейськими державами. Відтоді вона стала фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей. Ратифікувавши Конвенцію про права людини 17.07.1997 року, Україна визнала не лише право на «мирне володіння майном», а й згідно із положеннями ст.1 Протоколу №1 до Конвенції визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією свобод, пов'язаних з реалізацією права власності.

Названа стаття проголошує: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів».

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі «Маркс проти Бельгії», п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже, майно (рішення від 23.02.1995 року у справі «Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів», п.53).

Під дію статті 1 Протоколу №1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має «легітимне сподівання» («Федоренко проти України», «Едуард Петрович Мельник проти України») на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право («Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Агрокомплекс проти України»); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу («Брезовец проти Хорватії», «Рисовський проти України», «Кечко проти України», «Стреч проти Великобританії», «Москаль проти Польщі», «Сук проти України», «Федоренко проти України», «Україна-Тюмень проти України»).

Вказані рішення ЄСПЛ свідчать про те, що захист права особи на відшкодування податку на додану вартість повинно розглядати, як захист права особи на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Порядок відшкодування платнику податків суми від'ємного значення податку на додану вартість визначений п.200.7 ст.200 ПК України та складається з того, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктами 200.10-200.12 ст.200 ПК України встановлюють алгоритм дій податкового органу щодо проведення перевірки даних декларації та заявлених сум до бюджетного відшкодування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ підпункт "б" пункту 200.4 було доповнено cловами "на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету".

Суд вважає, що доповнюючи таким змістом положення пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України держава в особі законодавчого органу мала на меті забезпечити для платників податків , які мають право на бюджетне відшкодування, можливість сплати грошових зобов'язань з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, до яких, зокрема, з урахуванням положень ст. 29 Бюджетного кодексу України належить 50 відсотків рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення).

Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з позбавленням позивача можливості скористатися своїм правом на бюджетне відшкодування зазначеним шляхом, ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» вимушений сплачувати рентну плату за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) за 1 квартал 2016 року грошовими коштами, що підтверджується копією платіжного доручення № 4500021766 від 18.05.2016 року, наявного в матеріалах справи (а.с. 58).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС є протиправним та підлягає скасуванню.

Судовий збір розподілити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючисьст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 0000484000/10/28-03-40, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління ДФС на користь Приватного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193, пр. Ілліча, 54, блок 4, м. Маріуполь, Донецька область, 87504) судовий збір у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятьсот) грн 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 11.10.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.