Рішення № 6199280, 10.04.2008, Чортківський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-362/08 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 року Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду суддіПарфенюка В.І.

при секретаріЮжді Л. С

з участю прокурораКаспрів Р. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави --Міністерства оборони України в особі військової частини А-1915 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2008 року заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону, діючи в інтересах держави ~ Міністерства оборони України в особі військової частини А-1915 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1. про відшкодування майнової шкоди.

В позовній заяві заступник військового прокурора вказав, що у відповідності з п. 2 телеграми Міністра оборони України від 6 грудня 2007 року № 248/9/580 з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України було надано право командирам (начальникам) військових частин, установ, організацій Збройних Сил України одноразово в межах затвердженого на 2007 рік фонду грошового забезпечення нагородити осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом - грошовою премією, передбаченою ст. ст. 15, 23, 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, у розмірі, який не перевищує вісімдесят відсотків їх місячного грошового забезпечення. Тобто, виходячи з вищенаведеної телеграми, Міністром оборони України надано право відповідним командирам (начальникам) заохотити підлеглих військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Вимогами ст. ст. 32, 34 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військовослужбовець, що має дисциплінарне стягнення, заохочується шляхом зняття накладеного раніше стягнення. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальником. Вважається, що військовослужбовець не має дисциплінарних стягнень після зняття їх відповідним командиром.

З метою уникнення безпідставних виплат премій командуванням військової частини А-1915 на службовій нараді заступникам командира військової частини та командирам підрозділів була поставлена вимога (доводився наказ) про перевірку необхідних документів на наявність у підлеглих військовослужбовців права на премію відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Про здійснення відповідної перевірки командир роти охорони військової частини А-1915 відповідач ОСОБА_1. подав рапорт, в якому зазначив про необхідність преміювати підлеглого військовослужбовця - старшину ОСОБА_2. На підставі вказаного рапорту 14 грудня 2007 року командиром військової частини А-1915 виданий наказ № 471, у відповідності з яким старшині ОСОБА_2. була визначена премія в розмірі 856 гривень 82 копійки, яка в подальшому виплачена останньому на підставі роздавальної відомості.

Проте станом на 14 грудня 2007 року, тобто на момент подання рапорту про преміювання, видання вказаного вище наказу № 471 та виплати премії, .ОСОБА_2. мав не зняте дисциплінарне стягнення, зокрема, зауваження, оголошене на підставі наказу командира військової частини А 1915 від 20 вересня 2007 року № 290.

З врахуванням вищенаведеного старшина ОСОБА_2. не підлягав заохоченню шляхом нагородження премією, а підлягав заохоченню виключно шляхом зняття накладеного раніше

стягнення.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1. порушив вимоги Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зокрема, не забезпечив неухильного виконання відданого йому наказу та приховав факт наявності у підлеглого військовослужбовця ОСОБА_2. не знятого дисциплінарного стягнення,

чим надав останньому незаконні переваги - виплату премії за рахунок бюджетних коштів за відсутності на те законних підстав, чим було заподіяно державі майнову шкоду на суму 856 гривень 82 копійки, яка відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок винної особи.

В судовому засіданні прокурор Каспрів Р. І. позов підтримує, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1. на користь Міністерства оборони України в особі військової частини А-1915 заподіяну майнову шкоду в розмірі 856 (вісімсот п'ятдесят шість) гривень 82 копійки.

Представник позивача - Міністерства оборони України в особі військової частини А-1915 Ружніцький І.Л. також позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1. позов визнає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть у справі, не підлягають доказуванню.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат вони компенсуються за рахунок держави, а тому з відповідача підлягають стягненню ЗО (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, від сплати судового збору в дохід держави в розмірі 51 (п'ятдесяти одної) гривні відповідача слід звільнити як особу, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесена до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи..

На підставі викладеного, керуючись п. п.3, 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, ст. Ї5 Закону України „Про Збройні Сили України", ст. ст. 32, 34 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 174, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, ~

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України в особі військової частини А-1915, р/р 35216005000046 в головному управлінні державного казначейства у Тернопільській області, МФО 838012, код 08113718 - заподіяну майнову шкоду в розмірі 856 (вісімсот п'ятдесят шість) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Чортківським районним судом Тернопільської області, р/р 31212259700554, найменування рахунку Чортківський район 22050000, банк одержувача УДК у Чортківському районі Тернопільській області МФО 838012 ідент. код 23588160.

Згідно вимог п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як особу, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та віднесена до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.