Ухвала суду № 61992355, 12.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/1304/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2737/16Головуючий у 1-й інстанції Рожкова Н. М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Прядкіної О.В.,

Суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В.,

при секретарі Лимар О.М.

за участі: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, однак, з грудня 2015 року подружні відносини між ними припинені. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказувала, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. У зв'язку з наведеним просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5, у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 липня 2016 року і до досягнення повноліття дитиною.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 липня 2016 року.

Рішення оскаржила ОСОБА_4, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить суд скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що позивачкою не доведено, що шлюбні відносини між нею і відповідачем припинені, а тому підстави для стягнення аліментів відсутні.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 листопада 2014 року між сторонами зареєстровано шлюб (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народився син - ОСОБА_5 (а.с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що дитина сторін перебуває на утриманні позивачки, а тому з відповідача на її користь підлягає стягненню частка від його доходу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено право батьків визначити способи виконання обов'язку утримувати дитину за домовленістю між ними.

Відповідно до п. 17 Постанови Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності незалежно від того чи перебувають її батьки у шлюбних відносинах.

Так, під час судового розгляду місцевим судом було встановлено, що сторони припинили спільне проживання, дитина знаходиться на утриманні позивачки. Сторони домовленості щодо надання матеріальної допомоги на дитину не досягли. Зазначені обставини відповідачем визнавались.

Таким чином, суд першої інстанції, з метою забезпечення встановленого законом обов'язку утримання дитини обома батьками, дійшов законного і обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позову і стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у частці від його доходу.

Згідно до рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 березня 2014 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини його заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04 березня 2014 року (а.с. 37).

Доводи апеляційної скарги, що сторони проживають разом і не припинили шлюбні стосунки, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки факт окремого проживання і припинення подружніх стосунків визнається обома сторонами справи. Долучені до апеляційної скарги фото, які розміщені у соціальних мережах, - не є належними і допустимими доказами, що свідчать про сумісне проживання сторін, в розумінні положень ст.ст. 57-59 ЦПК України, а тому не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги.

Посилання ОСОБА_4 на те, що дійсні мотиви позову полягають у отриманні правових підстав для зменшення розміру аліментів, що стягується на її користь, відповідно до рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 березня 2014 року, є припущеннями, які відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, не є належними засобами доказування.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність відхилення скарги і залишення рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: О. І. Обідіна

О. В. Чумак