Постанова № 61992288, 06.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2016 р. Справа № 802/1417/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Дробахи С.В.

представника відповідача: Черпітяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" (далі - ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки з питань дотримання ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН, відповідачем було складено акт №843/12-01/38928097 від 12.07.2016 року, яким зафіксовано порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України. На підставі виявлених порушень Вінницькою ОДПІ 01.09.2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення, якими до позивача в порядку п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штрафи, а саме №0013801201 - у сумі 30465,31 грн., №0013831201- у сумі 44733,26 грн., №0013841201 - у сумі 19679,41 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, оскільки визначені у них штрафні санкції мали застосовуватись згідно пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України, який діяв на момент допущення ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" порушень п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме в порядку визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якого на той момент взагалі не існувало. А тому застосовувати до товариства відповідальність за допущенні порушення не було жодних підстав.

Відтак, вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом із вимогами їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, що викладені в адміністративному позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на надані суду письмові заперечення за вх. №21373 від 06.10.2016 року, у яких зазначив, що прийняті Вінницькою ОДПІ податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та винесеними з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні. З огляду на викладене у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 12.07.2016 року на підставі ст. 76 та відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПК України Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку з питання дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН.

За результатами даної перевірки складено Акт від 12.07.2016 року №843/12-01/38928097, у висновках якого встановлено, що ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України недотриманні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН в сумі податку на додану вартість в розмірі 480697,24 грн.

Вказаний акт камеральної перевірки було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку в порядку п. 42.2 ст. 42 ПК України, однак дане відправлення залишилось не врученим та 28.07.2016 року повернулось поштовим відділенням із відміткою причин не вручення "за закінченням терміну зберігання".

В подальшому, на підставі встановлених перевіркою порушень, 01.09.2016 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, якими до ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД", в порядку п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України, застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість, зокрема податковим повідомленням-рішенням №0013801201 в сумі 30465,31 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0013831201 в сумі 44733,26 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0013841201 в сумі 19679,41 грн.

Незгода позивача із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У відповідності до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У свою чергу, порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, актом перевірки від 12.07.2016 року №843/12-01/38928097 встановлено, що ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасно зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 279 податкових накладних.

Суд звертає увагу, що факт порушення ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних позивачем визнається та не заперечується. Натомість останній лише вказує на те, що санкції за вищезазначені порушення мали застосовуватись відповідачем в порядку затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якого взагалі не існувало.

Частиною 3 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак, беручи до уваги те, що позивачем не заперечується факт порушення ТОВ "ГЛОБАЛ-ТРЕЙД-ГРУП ЛТД" термінів реєстрації податкових накладних, а також враховуючи, що підстави ставити під сумнів достовірність цих обставин відсутні, суд приходить до переконання, що відображенні в акті перевірки висновки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача на відсутність у відповідача права нараховувати штрафні санкції у 2016 році за порушення, що мали місце у 2015 році, оскільки на той час був відсутній передбачений п.п. 120-1.3. статті 120-1 ПК України порядок застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

Положеннями ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів).

Згідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Водночас, пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Із зазначеного слідує, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01 січня 2016 року, так і після цієї дати.

Поряд із цим контролюючі органи з вказаної дати лише не повинні дотримуватися порядку залучення до такої відповідальності, який був виключений з 01.01.2016 року. Водночас, скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як помилково стверджує позивач.

Також варто звернути увагу на те, що стаття 120-1 ПК України введена в дію з 01.01.2015 року Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Проте, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України в редакції Закону України від 28.12.2014 року N" 71-VIII "норми абзацу другого пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

В подальшому, Законом України від 16.07.2015 року № 643- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прийнято в наступній редакції: "норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Відтак, відповідач з 01.01.2016 року, тобто і на час проведення перевірки та прийняття спірного рішення, мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015 року, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3. статті 120-1 ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем цілком обґрунтовано та в межах строків давності було прийнято податкові повідомлення-рішення №0013801201, №0013831201, №0013841201 від 01.09.2016 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому й підстави для їх скасування, на переконання суду, відсутні.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович